• екзофтальмометрія

    Екзофтальмометрія — це метод вимірювання ступеня випинання очного яблука (екзофтальму) з орбіти за допомогою спеціального приладу — екзофтальмометра.

  • вергун

    1. (діал.) Той, хто вергає, кидає щось; метальник.

    2. (етн.) Обрядовий прісний виріб із тіста у формі тварини, птаха, сонячного диска тощо, який готували на весняні свята (наприклад, на Великдень) з магічно-охоронною метою; символічна пасочка.

    3. (зоол., діал.) Назва деяких риб родини окуневих, здатних вистрибувати з води (наприклад, бичок-сковорода, бичок-пуголовок).

    4. (іст., заст.) Старовинна назва метальної зброї (списа, дротика) або воїна, що нею володіє.

  • екзофтальмометр

    Медичний прилад для вимірювання ступеня випинання очного яблука з орбіти (екзофтальму).

  • галоген

    Хімічний елемент, що належить до 17-ї групи періодичної системи (фтор, хлор, бром, йод, астат, теннесин), який утворює з металами солі та легко взаємодіє з іншими речовинами.

    Електрична лампа розжарювання, у колбу якої додано пари галогенних елементів (зазвичай йоду або брому), що збільшує світлову віддачу та термін служби порівняно зі звичайною лампою.

  • верглик

    1. У давньоруській системі мір — одиниця ваги, що дорівнювала приблизно 1,6 грама (частка гривні).

    2. У давньоруській системі мір — одиниця ваги для дорогоцінних металів (золота, срібла), що становила 1/48 гривні або 1/24 золотника.

  • вергентність

    1. (в офтальмології) Рух очей, при якому очні яблука повертаються один до одного (сходяться) або один від одного (розходяться), забезпечуючи бінокулярний зір при розгляді близьких або далеких предметів.

    2. (у психології, соціології) Тенденція до зближення, схожості або єдності різних явищ, процесів, систем, поглядів тощо, що розвиваються незалежно один від одного.

  • ґавенятко

    1. Зменшувально-пестливе від слова “ґава” — молода, недосвідчена ворона, а також загальна назва пташенят воронячих.

    2. Переносно — про малу, недосвідчену, наївну людину (часто дитину), яка легко потрапляє в халепу або стає об’єктом жартів.

  • галовольфрамат

    Галовольфрамат — неорганічна сполука, комплексна сіль, що містить у своєму складі йон вольфраму та галоген (зазвичай хлор або фтор), часто входить до складу гетерополіаніонів; застосовується в аналітичній хімії та як каталізатор.

  • екзофтальм

    1. Патологічне випинання очного яблука з очниці, що виникає внаслідок збільшення об’єму ретробульбарних тканин (наприклад, при захворюваннях щитоподібної залози, пухлинах очниці, травмах).

  • вергельд

    1. У середньовічному германському праві — грошовий штраф, який злочинець зобов’язаний був сплатити родичам убитої людини як відшкодування за вбивство; викуп за кров.

    2. У широкому сенсі — грошова компенсація за вбивство або заподіяну тілесну шкоду, що заміняла кровну помсту; характерний інститут для ранньофеодального права багатьох народів.