Значення
- (Лінгвістика) –
Який має властивість галаювати, тобто видавати різкі, неприємні звуки, галасувати (про предмети, явища).
- (Лінгвістика) –
Який створює багато галасу, шуму; галасливий, крикливий (про людину, тварину).
- (Лінгвістика) –
Який супроводжується галасом, шумом; шумний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. галаюватий, р. галаюватого, д. галаюватому, з. галаюватого, о. галаюватим, м. галаюватім, к. галаюватий