Словник Української Мови
1. Дієслово, що означає процес завершення компоновки чогось, додавання останніх елементів або частин до вже існуючого цілого для надання йому завершеності.
2. У технічному, конструкторському або мистецькому контексті — набувати остаточного вигляду шляхом приєднання, встановлення або інтеграції всіх необхідних компонентів до основної структури або композиції.
1. Місцевість, де водиться багато комарів; комаринець.
2. Застаріла назва для приміщення або спеціального пристрою для вирощування комарів з науковою метою.
3. Рідкісне, переважно діалектне, позначення для рослини з сильним запахом, яку використовують для відлякування комарів (наприклад, окремі види полину).
1. Засіб для захисту від комарів, зазвичай у вигляді сітки, яку натягують над ліжком або на вікна та двері.
2. Рідше — спеціальна пастка або пристрій для виловлювання або знищення комарів.
3. У розмовній мові — заросла, болотиста місцевість, де водиться багато комарів.
Докомпоновувати — доводити компоновку чогось до кінця, завершувати формування цілого з окремих частин.
Докомпоновувати — додавати, приєднувати щось до вже зібраного, скомпонованого для надання завершеності.
1. Збільшувальна форма від слова “комар” — великий комар або комар-довгоніг (родина Tipulidae), який не кусається.
2. (переносно, розм.) Про людину або предмет, що нагадує комара своїми розмірами, формою або поведінкою (наприклад, про високу й тонку людину).
3. (діал.) Місце, де розводяться комарі; комарник.
1. (Про складну хімічну сполуку) Такий, що отриманий шляхом додавання одного чи кількох компонентів до основної речовини; збагачений додатковими складовими.
2. (У техніці, технології) Такий, що був доповнений, укомплектований додатковими вузлами, агрегатами або модулями для розширення функціональності.
1. Рід комах родини комарів, що включає види, які не п’ють кров, а живляться нектаром або зовсім не харчуються в дорослому стані; представник цього роду (Chaoborus).
2. Рід комах родини метеликів-тонкопрядів, гусениці яких живуть у воді; представник цього роду (Acentropus).
3. Заст. або діал. Комаха, що кусається; комар, мошка.
1. Дістатися, дотягнутися до чогось гострим предметом (головним чином голкою, шпилькою тощо), щоб проколоти або зачепити.
2. (переносне значення) Набридливими запитаннями, вимогами, увагою тощо викликати у когось роздратування, дістатися до когось.
1. Завершити колючи, проколювати щось до кінця або до певного стану.
2. (у медицині) Завершити серію ін’єкцій, курс уколів.