• екзоелектрон

    Електрон, що випромінюється поверхнею твердого тіла (металу, діелектрика) після його попереднього опромінення, механічного впливу або нагрівання.

  • ґумеласовий

    1. Пов’язаний з творчістю, ідеями або стилем українського письменника, публіциста та літературного критика Віктора Ґумеласа (нар. 1970 р.), що стосується його творів або характерний для них.

    2. Властивий художньому методу Віктора Ґумеласа, який часто поєднує інтелектуальну рефлексію, філософську глибину, інтертекстуальність та експерименти з мовою та формою.

  • гален

    1. Власна назва давньогрецького лікаря та філософа II століття нашої ери, одного з найвпливовіших учених античності в галузі медицини та анатомії; класична форма — Гален.

    2. Застаріла назва лікарського засобу, мазі або пластиря, що готувалася за складними рецептами; ліки (первісно — ті, що асоціювалися з методами Галена).

  • венгерець

    Представник угорської нації, уродженець або громадянин Угорщини.

  • екзоекогенетичний

    1. (у біології, генетиці) Стосовний до впливу зовнішніх факторів навколишнього середовища на активність генів організму, що призводить до змін у його фенотипі без зміни послідовності ДНК.

    2. (у медицині) Пов’язаний із захворюваннями або станами, причини яких лежать у комплексному поєднанні зовнішніх (екологічних, соціальних) факторів і внутрішньої генетичної схильності організму.

  • вена

    1. Судин у кровоносній системі людини або тварини, що несе кров до серця (на відміну від артерії, яка несе кров від серця).

    2. У геології — порівняно вузька жила корисної копалини (руди, мінералу), що заповнює тріщину в гірській породі.

    3. У ботаніці — судинний пучок у листі рослини, що складається з провідних тканин для транспортування води, мінеральних і органічних речовин.

  • галега

    1. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових, до якого належать козлятник лікарський та інші види, що використовуються в народній медицині та як кормові культури.

    2. (Galega) Рід метеликових метеликів родини сонцевиків, поширених у Південній Америці.

  • велініт

    1. (геологія) Рідкісний мінерал, гідроксид міді з формулою Cu₅O₂(OH)₆, що утворюється в зоні окиснення деяких мідних родовищ; названий на честь американського геолога Артура Велена (Arthur Francis Buddington).

    2. (історичне) Назва одного з видів штучного каменю або облицювального матеріалу, що використовувався в архітектурі та виробництві.

  • екзоекогенез

    екзоекогенез — гіпотетичний біохімічний процес, за якого життя виникає поза межами Землі (у космосі, на інших небесних тілах) і потім переноситься на нашу планету, де продовжує розвиватися.

  • галеас

    Галеас — велике вітрильно-весельне військове судно XVI–XVII століть, що поєднувало конструктивні особливості галери та караки, з трьома щоглами та важким артилерійським озброєнням.