Значення
- (Фізика) –
Електрон, що випромінюється поверхнею твердого тіла (металу, діелектрика) після його попереднього опромінення, механічного впливу або нагрівання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екзоелектрон, р. екзоелектрона, д. екзоелектронові, з. екзоелектрон, о. екзоелектроном, м. екзоелектроні, к. екзоелектроне