екзоекогенетичний
[ɛkzoɛkoɦɛnɛtɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Е
Значення
- (Біологія) –
(у біології, генетиці) Стосовний до впливу зовнішніх факторів навколишнього середовища на активність генів організму, що призводить до змін у його фенотипі без зміни послідовності ДНК.
- (Медицина) –
(у медицині) Пов’язаний із захворюваннями або станами, причини яких лежать у комплексному поєднанні зовнішніх (екологічних, соціальних) факторів і внутрішньої генетичної схильності організму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екзоекогенетичний, р. екзоекогенетичного, д. екзоекогенетичному, з. екзоекогенетичного, о. екзоекогенетичним, м. екзоекогенетичнім