1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст.) Місце, де перетинаються дороги, шляхи; перехрестя, роздоріжжя.
Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст.) Місце, де перетинаються дороги, шляхи; перехрестя, роздоріжжя.
Утфель — густа, в’язка маса з перетертих ягід або фруктів, звареного фруктового, ягідного пюре з цукром або медом, яка використовується як начинка для цукерок, вафель, а також самостійний десерт.
Утфель — у кондитерському виробництві: тип конфетного корпусу або начинки, приготованої шляхом збивання звареного цукрового (інвертного) сиропу з додаванням фруктової пюреподібної маси, яєчного білка або інших піноутворювачів.
1. У юдаїзмі — приміщення для громадських богослужінь, синагога.
2. У карткових іграх (переважно в покері) — спеціальна колода карт, яка ще не була в роздачі, або запасна колода для заміни.
1. Стосовний до утфелі, властивий їй; призначений для виготовлення утфелі.
2. Виготовлений з утфелі або з додаванням утфелі; має смак, консистенцію чи вигляд утфелі.
1. Рід риб родини хрестовкових, що мешкають у прісних водоймах Європи та Азії, мають характерну темну пляму у формі хреста на спині (напр., звичайний хрестовець).
2. Рід рослин родини хрестоцвітих, до якого належать однорічні та багаторічні трави, поширені в Євразії та Північній Африці.
3. Історична назва учасників низки військово-релігійних походів західноєвропейських лицарів на Близький Схід у XI–XIII століттях з метою звільнення Єрусалиму та інших християнських святинь (хрестоносці).
1. (геогр.) Річка в Україні, ліва притока Південного Бугу, що протікає територією Хмельницької та Вінницької областей.
2. (геогр.) Село в Україні, у складі Городоцької міської громади Хмельницького району Хмельницької області, розташоване на однойменній річці.
1. Утьоком — прислівник, що означає спосіб пересування або розташування вздовж, уздовж чогось, зазвичай річки, струмка або вулиці, паралельно до її русла або лінії.
2. Утьоком — у напрямку, що збігається з течією води (річки, потоку).
3. Утьоком — ужиткове позначення для напрямку, протилежного до “вверх” (вгору за течією), тобто вниз за течією річки.
1. (в архітектурі) Про тип християнського храму, в основі плану якого лежить грецький (рівнокінцевий) хрест, а центральна частина перекрита куполом на вітрилах і підпружних арках, що спираються на чотири стовпи; характерний для візантійської та давньоруської сакральної архітектури.
1. Прилад для прасування білизни, одягу тощо, що працює за принципом нагрівання металевої підошви (спочатку вугіллям, парою, а сучасний — електрикою).
2. Розм. Важкий, незграбний або дуже старий автомобіль.
3. Розм. Про людину, яка відрізняється повільністю, незграбністю або обмеженістю.
1. Який стосується хрестоматії, міститься в ній або призначений для неї; характерний для хрестоматії.
2. Перен. Який став класичним, взірцевим, загальновідомим і часто цитованим; типовий, показовий.