Древослів

Словник Української Мови

  • ухватити

    1. Швидко взяти, схопити щось рукою або руками, міцно охопити, затримати.

    2. Перен. Зрозуміти, усвідомити щось, збагнути суть чогось.

    3. Захопити когось, оволодіти кимось (про почуття, думки, стан).

    4. Рідк. Прийняти, схвалити (рішення, закон тощо).

  • хризаробін

    Хризаробін — природна органічна сполука (антраценовий глікозид), яку отримують з дерева виду Andira araroba; застосовується в медицині, переважно у вигляді мазі, для лікування хронічних захворювань шкіри, таких як псоріаз та екзема.

  • шуркатися

    1. Рухатися повільно, з шурхотом, тертися об щось (про тварин, людей або предмети).

    2. Робити щось повільно, неохоче, зволікати; тягтися, чмихатися.

  • хризенхінон

    Хризенхінон — органічна сполука, похідна хризену, що належить до класу хінонів; жовтий або оранжево-червоний пігмент, який може використовуватися як барвник.

  • шуркнути

    1. Однократне від дієслова «шурхати»: видати короткий шурхливий звук, ненадовго зашурхтіти (про сухе, сипуче тощо).

    2. Розм. Швидко рухатися, промайнути, пролетіти (часто із звуком).

    3. Розм. Швидко кинути, метнути щось, штовхнути.

  • утяжливий

    1. Який утяжує, обтяжує; важкий, громіздкий, незручний.

    2. Який викликає труднощі, ускладнення; обтяжливий, проблемний.

    3. Який має негативні наслідки або тягне за собою відповідальність; відповідальний, ризикований.

  • шуркнутися

    1. Різко, швидко рухатися, зсунутися, пересунутися, зазвичай викликаючи короткий шелест, шурхіт.

    2. Несподівано, швидко впасти, зісковзнути, зіслізнути (часто з втратою рівноваги).

    3. Перен. швидко і непомітно піти, втекти, зникнути.

  • хризин

    Хризин — рідкісний мінерал, різновид хризоберилу, що має золотисто-жовтий колір.

    Хризин — органічна сполука, флавоноїд, що міститься в деяких рослинах (наприклад, у пасифлорі) і має потенційні біологічно активні властивості.

  • утяжливість

    Утяжливість — властивість за іменником «утяжливий»; стан або якість того, що є важким, обтяжливим, що створює додаткові труднощі або психологічний тягар.

  • шурник

    1. Діалектна назва для гризуна родини мишевих — польовки звичайної (Microtus arvalis), яка живе в норах та пошкоджує сільськогосподарські культури.

    2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від діалектного позначення звірка.