Древослів

Словник Української Мови

  • хризоберил

    1. Дорогоцінний камінь, мінерал класу оксидів, що є оксидом берилію та алюмінію, відомий своєю високою твердістю та різноманітними відтінками — від жовто-зеленого до коричневого.

    2. Рідкісна, особливо цінна різновидність хризоберилу, що має здатність змінювати колір залежно від освітлення (александрит) або виявляти ефект кошачого ока (цимофан).

  • утяжливо

    1. (про дію) Так, що викликає відчуття важкості, фізичного дискомфорту або психологічного тягаря; важко, обтяжливо.

    2. (переносно, про мову, стиль) Важко, незграбно, без необхідної легкості та витонченості.

  • шурнути

    1. Різко, з силою штовхнути, посунути когось або щось, часто зі звуком тертя.

    2. Швидко і різко кинути, метнути щось, зазвичай з легким шелестом або шурхотом.

    3. Розм. Швидко піти, піти геть, часто непомітно або поспішно.

  • хризобериловий

    Властивий хризоберилу, що стосується хризоберилу (дорогоцінного каменя).

    Складений із хризоберилу, виготовлений з хризоберилу.

  • утямити

    1. Зрозуміти, усвідомити щось, збагнути, уловити суть чогось.

    2. Запам’ятати, засвоїти якусь інформацію або настанову.

  • шурнутися

    1. Різко, швидко рухатися, зсунутися з місця, часто викликаючи легкий шурхіт.

    2. Зробити різкий, нетривалий рух тілом або його частиною (від несподіванки, здивування, страху).

    3. Розм. Поспішати, квапитися, почати діяти швидко.

  • хризогедонізм

    Хризогедонізм — філософсько-етична концепція, що визначає золото (багатство, матеріальні цінності) як вище благо та основну мету життя; переконання, що щастя та насолода досягаються виключно через володіння золотом і багатством.

  • утямитися

    1. Розумово засвоїти, усвідомити щось, зрозуміти до кінця; втямити.

    2. Запам’ятати добре, міцно засвоїти.

  • шурований

    1. (про вугілля) Таке, що пройшло процес шурування — очищення від породи та дріб’язку шляхом просіювання через спеціальні сита (шуровини).

    2. (переносно, розм.) Про людину: дуже втомлений, знесилений, виснажений; такий, що нагадує решето через велику кількість ран або пошкоджень.

  • утямки

    1. (розм.) До розуміння, до свідомості (зазвичай у зворотах: дійти утямки, донести утямки — стати зрозумілим, бути усвідомленим).