Древослів

Словник Української Мови

шуркнути

[ʃurknutɪ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Однократне від дієслова «шурхати»: видати короткий шурхливий звук, ненадовго зашурхтіти (про сухе, сипуче тощо).

  2. Розм. Швидко рухатися, промайнути, пролетіти (часто із звуком).

  3. Розм. Швидко кинути, метнути щось, штовхнути.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шуркнути, р. шуркнутів, д. шуркнутам, з. шуркнути, о. шуркнутами, м. шуркнутах, к. шуркнути

Більше записів