1. Однократне від дієслова «шурхати»: видати короткий шурхливий звук, ненадовго зашурхтіти (про сухе, сипуче тощо).
2. Розм. Швидко рухатися, промайнути, пролетіти (часто із звуком).
3. Розм. Швидко кинути, метнути щось, штовхнути.
Словник Української Мови
Буква
1. Однократне від дієслова «шурхати»: видати короткий шурхливий звук, ненадовго зашурхтіти (про сухе, сипуче тощо).
2. Розм. Швидко рухатися, промайнути, пролетіти (часто із звуком).
3. Розм. Швидко кинути, метнути щось, штовхнути.
Відсутні