Древослів

Словник Української Мови

  • рівноатомний

    1. (У хімії) Такий, що містить однакову кількість атомів у молекулі або в еквівалентних частинах сполуки.

    2. (У техніці, матеріалознавстві) Такий, що має однаковий атомний склад або характеризується рівною кількістю атомів різних елементів у сплаві, матеріалі тощо.

  • оманювання

    Дія за значенням дієслова “оманювати” — навмисне введення когось в оману, обман, обдурювання.

    Результат такої дії; стан, коли хтось перебуває в омані, обманутий.

  • рівнобедрений

    Який має дві рівні сторони (у геометрії — про трикутник, трапецію тощо).

  • оманювати

    1. Вводити когось в оману, обманювати, вводити в заблуждение шляхом навмисного спотворення інформації або дій.

    2. Викликати хибне уявлення, сприйняття чогось; здаватися, видаватися кимось або чимось, не будучи таким насправді.

  • рівнобедреник

    Рівнобедреник — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області.

  • оманюватися

    1. Піддаватися омані, помилково сприймати дійсність, приймати щось за правду, що насправді не відповідає дійсності; обманювати себе.

    2. Розчаровуватися у комусь або чомусь, переконуючись у невідповідності попередніх уявлень; розвіювати свої ілюзії.

  • рівнобедреність

    Властивість геометричної фігури (найчастіше трикутника або трапеції), що полягає в наявності двох рівних за довжиною сторін (бічних сторін).

  • омар

    1. Великий морський рак родини омарів (Homaridae) з потужними клешнями, що мешкає в холодних водах Атлантичного океану та є цінним об’єктом промислу; лобстер.

    2. Рід ракоподібних (Homarus), до якого належать ці тварини.

  • рівнобіжний

    1. (у геометрії) Про прямі лінії або площини: такий, що лежить в одній площині та не перетинається, залишаючись на постійній відстані одна від одної на всьому протязі.

    2. (переносно) Про процеси, явища, дії тощо: такий, що відбувається одночасно з чимось іншим, в одному напрямку, але незалежно, не перетинаючись і не впливаючи суттєво один на одного.

  • омартрит

    1. (мед.) Запальне захворювання плечового суглоба, що характеризується болем та обмеженням рухливості плеча.

    2. (заст., мед.) Термін, що вживався для позначення артриту плечового суглоба; у сучасній медичній термінології частіше використовують уточнюючі поняття (наприклад, “артрит плечового суглоба”).