Древослів

Словник Української Мови

  • хронометражистка

    Хронометражистка — жінка, яка професійно займається хронометражем: вимірюванням та фіксацією тривалості різних процесів, операцій або подій, часто з метою аналізу продуктивності праці або таймінгу в кіновиробництві, спортивних змаганнях тощо.

  • шерстний

    1. Стосунний до шерсті, властивий їй; призначений для обробки, зберігання чи торгівлі шерстю.

    2. Який має густу, об’ємну шерсть, покритий нею (про тварин).

  • учавити

    1. (діал.) Завдати удару, вдарити когось або щось.

    2. (перен., діал.) Різко зупинити, припинити дію або процес; придушити, приборкати.

    3. (перен., діал.) Сильно притиснути, стиснути, придавити.

  • хронометражний

    1. Стосовний до хронометражу, призначений для нього; такий, що вимірює або фіксує тривалість, витрачений час на щось.

    2. У кінематографії: такий, що стосується точного обліку тривалості окремих епізодів, сцен або загального метражу фільму.

  • шерстність

    Шерстність — властивість тваринного волосяного покриву, що характеризує його густоту, довжину, тонкість, м’якість, кучерявість та інші якості, важливі для оцінки продуктивності (наприклад, у вівчарстві) або породних ознак.

    Шерстність — сукупність шерсті (хутра, вовни) на тілі тварини; волосяний покрив.

  • учавитися

    1. Застрягнути, застрявати в чомусь, застряти в чомусь, опинитися в пастці або в незручному положенні, звідки важко вибратися.

    2. Потрапити в скрутне становище, опинитися в складних обставинах, з яких важко вийти.

    3. (Рідше) Зачепитися, застрягнути частиною одягу або чимось іншим за щось.

  • хронометрист

    1. Особа, яка займається вимірюванням часу за допомогою хронометра, особливо на спортивних змаганнях для фіксації результатів учасників.

    2. Фахівець, що вивчає методи точного вимірювання часу або займається регулюванням годинників, хронометрів.

    3. (У переносному значенні) Той, хто ретельно слідкує за витраченим часом, хто надмірно пунктуальний або педантичний у часових розрахунках.

  • шерстокрил

    Шерстокрил — рід ссавців ряду кажанів, єдиний у родині шерстокрилових, представники якого мають густе хутро та особливі перетинки для ковзання між деревами.

    Шерстокрил — загальна назва для двох сучасних видів роду шерстокрилів: філіппінського шерстокрила та малайського шерстокрила, поширених у Південно-Східній Азії.

  • хромо

    1. Перша частина складних слів наукового та технічного характеру, що вказує на належність до кольору, фарбування або хімічного елемента хрому (наприклад: хромофільний, хромопласт, хромолітографія).

    2. Рідко вживана скорочена форма від «хромолітографія» — кольорового літографічного друку.

  • учавлений

    1. (від дієслова “учавлювати“) Такий, що має ознаки учавлення — збільшення об’єму або розмірів чогось шляхом додавання повітря, вологи або інших речовин; набряклий, спухлий.

    2. (переносне значення) Надмірно збільшений, роздутений (про цифри, показники, значення тощо).