• ахалохі

    Ахалохі — це традиційний грузинський верхній одяг для чоловіків, який є складовою частиною національного костюма. Його шиють із бавовни або шовку, переважно у темній колірній гамі, і він не застібається. Такий каптан стягували вузьким шкіряним поясом, прикрашеним карбованим сріблом, а вже зверху на нього одягали довгу чоху.

  • ахалухі

    Іменник чоловічого роду. Значення слова наведено у статті «ахалохі».

  • ахання

    Розмовне іменування дії, що відповідає дієслову «ахати».

  • ахінея

    Розмовне слово, що означає безглуздя або нісенітницю. Як зазначено у цитаті з твору Павла Тичини, говорити ахінею може лише людина, яка не повністю контролює свій розум.

  • ахінса

    Ахінса — це моральна норма, що походить з індійських релігійних та філософських вчень. Вона закликає до повної відмови від заподіяння шкоди, страждань або насильства всім живим істотам. Цей принцип нерозривно пов’язаний із доктриною про метемпсихоз — переселення душ та їхнє перевтілення в нові форми життя.

  • ахкання

    Розмовне позначення дії, що відбувається внаслідок ахкання.

  • ахканти

    Це чотиригранна ділянка щогли, розташована безпосередньо під топом, що служить місцем кріплення чиксів.

  • ахкати

    Ахкати (аю, аєш) — розмовний синонім дієслова «ахати», що вживається в незавершеному виді. Наприклад: «Він із задоволенням вдихнув дим і, ахкаючи та плескаючи в долоні, пішов далі» (Шиян, «Партизанський край», 1946, стор. 171).

    Цим словом також можна описати відлуння: «Гучно вдаряє сокира об дзвінкий корінь грабини, і ахкає луна аж у сусідніх гаях» (Стельмах, «Велика рідня», 1951, стор. 659).

  • ахнути

    АХНУТИ, дієслово, доконаного виду, розмовне. Однократна дія до «ахати» (вигукнути «ах!» від здивування, раптового враження). Наприклад: Євгеній аж ахнув від такого несподіваного повороту подій; Швець Омелько, довго вдивляючись у вершників, раптом ахнув і зблід; Несподівано з зарослей чорнолісся пролунало два постріли — сухо ахнуло.

    У значенні: вистрілити, зробити постріл. Наприклад: Кулеметник із башти ахнув довгою чергою по вікнах будівлі, біля якої метушилися посіпаки.

  • ахнути

    АХНУТИ, дієслово, доконаного виду, розмовне. Однократна дія до «ахати» (вигукнути «ах» від раптового враження). Приклад: Євгеній аж ахнув від несподіваного повороту подій (Фр., VII, 1951, 310). Швець Омелько, довго вдивляючись у вершників, раптом ахнув і зблід (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17). Несподівано чорнолісся сухо ахнуло двома пострілами (Стельмах, На .. землі, 1949, 284).

    У другому значенні: вистрілити, зробити постріл. Приклад: Кулеметник із башти ахнув довгою чергою по вікнах будинку, біля якого метушилися посильні (Ю. Янов., І, 1958, 277).