Словник Української Мови
Який стосується числа два мільйони, позначений цим числом або має кількість, що дорівнює двом мільйонам одиниць.
Такий, що має вартість, ціну або номінал у два мільйони грошових одиниць.
Який є за порядком, номером або чергою таким, що йому передує один мільйон дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять одиниць.
Хімічний термін, що означає: такий, що містить у своєму складі два атоми хлору (Cl₂), або утворений з двох частин хлору та однієї частини іншого елемента (застаріла номенклатура).
У математиці, зокрема в лінійній алгебрі — характеристика матриці, що дорівнює порядку найбільшого ненульового мінора, або розмірності простору її рядків (стовпців), але обчислена для матриці з елементами в кільці (наприклад, цілих чисел), де стандартне поняття рангу може бути невизначеним; узагальнення рангу для випадків, коли елементи матриці належать не полю, а більш загальній алгебраїчній структурі.
У соціальних та інформаційних системах — умовний, неофіційний рівень статусу, авторитету або впливу суб’єкта (користувача, організації), що імітує формальну ієрархію та часто визначається алгоритмічно на основі непрямих даних (наприклад, активності, популярності), а не чітких критеріїв.
1. (про електростанцію, енергоблок тощо) Призначений для покриття короткочасних пікових навантажень у енергосистемі, але з технічними обмеженнями (наприклад, тривалістю роботи), що не дозволяють йому функціонувати як справжній піковий об’єкт; такий, що працює в квазіпіковому режимі.
2. (про режим, стан) Такий, що характеризується наближенням до максимального рівня навантаження або значення, але не є справжнім піком через певні обмеження або умови.
1. Який складається з двох послідовних етапів, стадій або фаз; що здійснюється, відбувається чи організовується у два кроки.
2. У техніці, технології: такий, що має два ступені, два послідовні рівні дії або обробки.
1. Який складається з двох елементів, має у своєму складі два компоненти або частини.
2. У хімії: що містить у молекулі атоми лише двох хімічних елементів.
квазіпульсар — астрономічний об’єкт, що за своїми спостережуваними властивостями (строга періодичність імпульсів випромінювання) схожий на пульсар, але за природи не є нейтронною зорею; джерело квазіперіодичних радіо-, оптичних або рентгенівських імпульсів, яке може бути обумовлене, наприклад, акреційними процесами в подвійних системах.
1. (у фізиці, хімії) Такий, що містить або включає два електрони; властивий системі з двох електронів.
2. (у квантовій механіці, хімії) Стосуючись взаємодії, стану, хвильової функції або іншої характеристики, пов’язаної з двома електронами (наприклад, двохелектронний зв’язок, двохелектронна система).
Квазіпружність — властивість деяких матеріалів, зокрема полімерів і біологічних тканин, повертатися до початкової форми після зняття навантаження, однак з іншим, ніж у звичайних пружних тіл, характером залежності між напруженням і деформацією (наприклад, з вираженою залежністю від часу, швидкості навантаження або температури).
Квазіпружність — у фізиці та техніці: наближений опис поведінки системи (наприклад, в нелінійній механіці чи оптиці), коли її динаміку з певними припущеннями можна звести до рівнянь, аналогічних рівнянням для пружного тіла (пружного осцилятора), хоча реальні сили не є пружними в класичному розумінні.
1. (у фізиці) Такий, що за своїми властивостями наближається до пружного, описується аналогічними математичними залежностями, але не є ідеально пружним; умовно пружний.
2. (у механіці) Характеризуючий квазіпружну силу — силу, що за величиною пропорційна зміщенню тіла з положення рівноваги і завжди спрямована до цього положення (наприклад, сила, що змушує тіло здійснювати гармонійні коливання).