Словник Української Мови
1. Спальне приміщення в навчальних закладах (інтернатах, колегіумах, пансіонах), гуртожитках, монастирях тощо, призначене для ночівлі великої кількості людей (учнів, студентів, послушників).
2. Застаріла назва для спільної спальні в казармах або інших установах.
1. (у фінансах, бухгалтерії) Піддаватися калькуляції, бути предметом обчислення собівартості, витрат або ціни; визначатися в грошовому вираженні.
2. (переносно) Оцінюватися, вимірюватися з точки зору витрачених зусиль, часу або інших ресурсів; мати певну “ціну” у негрошовому сенсі.
1. (в біології) Тип симетрії тіла, при якому органи розташовані симетрично щодо сагітальної площини, що проходить через голову та хвіст, а верхня (дорсальна) та нижня (вентральна) сторони тіла чітко відрізняються за будовою та функціями.
2. (в анатомії) Анатомічна ознака, що характеризує наявність у організму або окремого органу чітко виражених спинної (дорсальної) та черевної (вентральної) сторін.
1. Обчислювати, визначати вартість чогось, підраховувати витрати на виробництво продукції або виконання робіт.
2. (У переносному значенні) Розраховувати, обмірковувати, планувати щось, особливо з точки зору вигоди або доцільності.
Процес обчислення, підрахунку або визначення кількісних показників, часто у фінансовому, економічному чи технічному контексті.
У лінгвістиці — спосіб запозичення іноземних слів або словосполучень шляхом буквального, покомпонентного перекладу їхніх морфем на українську мову (наприклад, «мимовільний» від латинського «automaticus»).
1. (в анатомії) спинна частина, поверхня чи бік органу або тіла, що розташовані з боку спини (протилежне — вентральний).
2. (в лінгвістиці) приголосний звук, що утворюється підняттям передньої частини спинки язика до твердого піднебіння (наприклад, звуки [т], [д], [н]).
1. (мед.) Пов’язаний із калькульозом, що стосується утворення каменів (конкрементів) у порожнистих органах або протоках; кам’янистий.
2. (геол.) Пов’язаний із калькульозом, що стосується процесу утворення вапнякових натічних форм (наприклад, сталактитів, сталагмітів) у карстових печерах.
Процес вирощування рослин, тварин або риби до певного віку, розміру або стадії розвитку після первинного періоду росту, зазвичай з метою їх подальшого відгодіву, пересадки або реалізації.
В агрономії — етап вирощування розсади або саджанців у захищеному ґрунті (розсаднику, теплиці) до моменту, коли вони досягнуть необхідної міцності для пересадки у відкритий ґрунт.
У рибництві — вирощування личинок або мальків риби до стадії життєстійкої молоді (підлітка) перед їх випуском у водойми або переведенням на відгодівлю.
Калькульоз — власна назва вигаданої хвороби, яка згадується в українському фольклорі та гумористичному фольклорі як іронічне позначення неіснуючого, надуманого або дуже рідкісного захворювання, часто з метою жарту або введення в оману.
Калькульоз — у переносному значенні: стан симуляції хвороби, удавання, а також надмірна мнимість щодо свого здоров’я.
Дорош — українське прізвище.
Дорош — українське чоловіче ім’я, народна форма канонічного імені Дорофій.
Дорош — село в Україні, у Львівській області.