Словник Української Мови
Діазооксид — синтетична органічна сполука, похідна бензолу, що використовується в медицині як потужний периферичний вазодилататор для швидкого зниження артеріального тиску при гіпертензивних кризах.
Діазооксид — хімічна речовина (C₈H₇ClN₂O₂S), що належить до похідних бензотиадіазину, має гіперглікемічну дію та застосовується також для лікування гіпоглікемії, спричиненої гіперинсулінізмом.
Кардіодистрофія — патологічний стан серця, що характеризується глибокими порушеннями обміну речовин у міокарді, дистрофічними змінами його клітин і структур без попереднього запального процесу чи злоякісного переродження, що призводить до різкого зниження скоротильної здатності м’яза.
Діазоній — у хімії: катіон, що має структуру R-N₂⁺, де R — органічний радикал; утворюється при діазотуванні первинних ароматичних амінів і є ключовим проміжним продуктом у синтезі азобарвників, діазосполук та інших речовин.
Метод дослідження серцевої діяльності, що полягає у графічній реєстрації змін електричного опору тканин серця під час його скорочень.
Кардіодилатація — медичний термін, що означає патологічне розширення порожнин серця (передсердь або шлуночків) внаслідок захворювань міокарда, клапанів або інших причин, що призводить до порушення його скорочувальної функції.
Кардіодилатація — процедура лікувальної діагностики або лікування, при якій здійснюється механічне розширення (дилатація) звужених ділянок коронарних артерій серця за допомогою спеціального балонного катетера (зазвичай у складі процедури коронарної ангіопластики).
Метод синтезу органічних сполук, заснований на використанні діазосполук, зокрема реакціях діазо-сполучення та заміщення діазогрупи.
Діазометан — органічна сполука, найпростіший алкілдіазо, що має формулу CH₂N₂; безбарвний, отруйний газ із різким запахом, що застосовується в органічному синтезі для метилювання кислот та інших сполук.
Медичний інструмент у вигляді катетера з розширюваним балоном на кінці, призначений для механічного розширення звужених ділянок коронарних артерій серця (ангіопластика) або інших судин.
Діазоматеріал — спеціальний світлочутливий матеріал, зазвичай на паперовій або плівковій основі, що використовується для копіювання та розмноження інженерно-технічної документації (креслень, схем) шляхом діазографії (контактного копіювання в ультрафіолетовому світлі з подальшим проявленням парами аміаку).
Діазоматеріал — готова копія (діазокопія), отримана на такому матеріалі.
Розділ медицини, що вивчає методи реєстрації та аналізу електричних явищ у серці.
Метод функціональної діагностики, що полягає у графічній реєстрації електричної активності серця (електрокардіографія) або механічних явищ, пов’язаних із його діяльністю (наприклад, фонокардіографія).