1. Хімічна реакція, внаслідок якої до молекули органічної сполуки вводиться амінометильна група (-CH₂-NH₂) або її похідні; різновид амінометилювання.
-
амінони
1. (біохімія) Органічні сполуки, що містять одну або кілька аміногруп (-NH₂) і є ключовими структурними одиницями білків (протеїнів); природні амінокислоти.
2. (історичне) Назва однієї з груп ранньохристиянських сект, що виникла в IV столітті нашої ери та сповідувала радикальне аріанство, заперечуючи подібність Бога-Сина Богу-Отцю.
-
амінооснова
1. Органічна сполука, що містить одну або кілька аміногруп (-NH₂) та проявляє осно́вні (лужні) властивості завдяки наявності вільного електронної пари на атомі азоту; синонім до терміна «амін» у контексті його хімічної функції.
2. (У біохімії) Азотовмісна складова частина нуклеотидів (аденін, гуанін, цитозин, тимін, урацил), яка утворює пари основ у структурі ДНК та РНК; застарілий або неточний синонім до термінів «азотиста основа», «нуклеїнова основа».
-
амінооцтовий
1. (хімія) Стосовний до амінооцтової кислоти (гліцину), що є найпростішою амінокислотою, або утворений з неї; гліциновий.
-
амінопептидаза
Амінопептидаза — фермент класу гідролаз, що каталізує відщеплення N-кінцевої амінокислоти від пептидів і білків, граючи важливу роль у процесах травлення та обміну білків у живих організмах.
-
амінопропіоновий
1. Хімічний термін, що стосується амінопропіонової кислоти (α-амінопропіонової кислоти), більш відомої як аланін — амінокислота, що входить до складу білків.
2. У складних назвах органічних сполук — такий, що містить у своїй молекулі аміногрупу (-NH₂) та пропіонову кислоту або її залишок.
-
амінопурини
Амінопурини — група похідних пурину, органічних сполук, у молекулах яких один або кілька атомів водню в пуриновому ядрі заміщені на аміногрупи (-NH₂); важливі біологічно активні речовини, до яких належать нуклеїнові основи аденін та гуанін.
-
аміносполука
Аміносполука — органічна сполука, молекула якої містить одну або декілька аміногруп (-NH₂), що визначає її основні хімічні властивості; загальна назва для амінів, амінокислот, аміноспиртів тощо.
-
аміносполуки
Аміносполуки — органічні сполуки, похідні аміаку, в молекулах яких один або кілька атомів водню заміщені на вуглеводневі радикали; за кількістю заміщених атомів водню розрізняють первинні, вторинні та третинні аміни.
Аміносполуки — широка класифікаційна категорія, що включає як прості аміни, так і складніші органічні молекули, що містять аміногрупу (-NH₂), наприклад, амінокислоти, аміноспирти тощо.
-
аміностимулін
Аміностимулін — власна назва лікарського препарату, що є комплексом амінокислот і використовується як загальнозміцнюючий та стимулюючий обмін речовин засіб.