Значення
- (Хімія) –
Органічна сполука, що містить одну або кілька аміногруп (-NH₂) та проявляє осно́вні (лужні) властивості завдяки наявності вільного електронної пари на атомі азоту; синонім до терміна «амін» у контексті його хімічної функції.
- (Біологія) –
(У біохімії) Азотовмісна складова частина нуклеотидів (аденін, гуанін, цитозин, тимін, урацил), яка утворює пари основ у структурі ДНК та РНК; застарілий або неточний синонім до термінів «азотиста основа», «нуклеїнова основа».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. амінооснова, р. амінооснови, д. амінооснові, з. амінооснову, о. аміноосновою, м. амінооснові, к. аміноосново