• арія

    1. Вокальний твір для одного голосу з інструментальним супроводом, що є складовою частиною опери, ораторії, кантати або виконується як самостійний концертний номер.

    2. Інструментальна п’єса мелодійного характеру, що нагадує вокальну арію за стилем та побудовою.

  • аркадіївна

    Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Аркадій, що вказує на батькові особи або (частіше) належність до роду; відповідник до патронімічного суфікса -івна.

    Історична назва однієї з церков у Києві, збудованої на кошти купця Аркадія Мливи та освяченої на честь його небесного покровителя; народна назва церкви Різдва Христового на Подолі (XVIII–XIX ст.), відома також як “Аркадіївська”.

  • аркадій

    1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що означає “родом з Аркадії” або “блаженний”.

    2. У переносному, часто іронічному значенні — ідилічний, безтурботний та щасливий край або стан життя (за назвою давньогрецької області Аркадії, яка в античній поезії оспівувалася як країна патріархальної простоти, невинності та щастя).

  • аркадійович

    Похідне чоловіче по батькові від імені Аркадій, що вживається разом із власним іменем для звертання або вказівки на особу в офіційному, поважному стилі мовлення.

  • аркадія

    1. Історична область в центральній частині Пелопоннесу (Греція), відома в античності як ідилічний, патріархальний край пастухів.

    2. У світовій культурі та літературі — узагальнена назва ідеалізованої, щасливої та безтурботної країни, ідилічного місця, де панує вічне літо, гармонія людини з природою та невинне, простосерде життя (зазвичай з великої літери — Аркадія).

    3. Назва багатьох географічних об’єктів, організацій та товарів у різних країнах світу, що походить від значень 1 та 2.

  • аркадський

    1. Стосовний до Аркадії — історичної області в центральній частині Пелопоннесу (Греція), або до її мешканців.

    2. Переносно: ідилічний, пасторальний, пов’язаний з безтурботним, щасливим життям на лоні природи (за уявленнями античної та європейської літератури про Аркадію як країну ідеальної пасторальної ідилії).

  • аркан

    1. Довга мотузка з затяжною петлею на кінці, що використовується для ловлі коней, великої рогатої худоби або в циркових номерах.

    2. У картах Таро: старша карта, головна карта в колоді, що символізує основні архетипичні сили або етапи життєвого шляху (наприклад, “Аркан Смерті”, “Аркан Вісника”).

    3. У давньосхідному та середньовічному військовому мистецтві: важка довга мотузка з вантажем на кінці, зброя для збиття вершника з коня або ураження противника на відстані.

    4. Застаріле або діалектне: довгий і міцний шнур, мотузка.

  • аркана

    1. У множині “аркани”: довга мотузка з петлею на кінці, яку використовують для ловіння коней або великої рогатої худоби; ласо.

    2. У множині “аркани”: стародавні картки для ворожіння, що становлять окрему колоду (зазвичай 22 карти з символічними зображеннями) або їх частину в повній колоді Таро; старші, козирні карти в такій колоді.

    3. У множині “аркани”: у переносному значенні — таємниці, секрети, приховані знання.

  • арканзас

    1. Штат на півдні США, розташований у регіоні Великих рівнин і Південного заходу; столиця — місто Літл-Рок. Офіційні прізвиська — «Природний штат» (The Natural State), раніше — «Штат можливостей».

    2. Річка в США, права та найдовша притока річки Міссісіпі, що бере початок у Скелястих горах штату Колорадо і протікає через штати Канзас, Оклахома та Арканзас.

    3. (Істор.) Назва території США, що існувала до отримання статусу штату в 1836 році.

  • арканити

    1. Ловити арканом (кишенею, петлею на довгому шнурі), накидаючи його на шию тварини або обхоплюючи її тулуб.

    2. Переносно: залучати, привертати до себе когось, оволодівати чиєюсь увагою або прихильністю.