Древослів

Словник Української Мови

  • уродай

    1. Врожай, кількість зібраних сільськогосподарських культур, плодів, ягід тощо; також сама продукція такого збору.

    2. (переносно) Велика кількість чогось, що зібрано або отримано як результат активної діяльності (наприклад, уродай нагород, уродай ідей).

  • шамотіння

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.

    2. Заст. Власна назва колишнього містечка (нині села) в Україні, що історично існувало на території сучасної Сумської області.

  • ходора

    1. (діал.) Швидко, ходором, ходорбом; уживається для позначення швидкого пересування або інтенсивної діяльності.

    2. (власна назва, геогр.) Назва села в Україні, зокрема у Волинській області.

  • уродан

    Уродан — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

  • шамотіти

    1. (у техніці) Обпалювати глину або керамічну масу для видалення вологи та органічних домішок і надання їй властивостей шамоту (вогнетривкого матеріалу).

    2. (у гірничій справі, металургії) Покривати або футерувати (викладати) внутрішню поверхню печей, топок, ковшів тощо вогнетривким матеріалом — шамотом.

  • ходором

    Ходором — прислівник, що означає спосіб пересування, коли хтось іде дуже швидко, поспіхом, великими кроками або навпростець, не звертаючи уваги на перешкоди.

  • урозгін

    1. У розгін — прислівник, що означає стан або спосіб дії, пов’язаний з розгоном, прискоренням, набором швидкості; часто вживається у фразеологізмі “взяти/брати урозгін” — розбігтися, набрати швидкість для стрибка, кидка або для подолання перешкоди.

    2. У переносному значенні — на початку якогось інтенсивного процесу, на стадії його активного розвитку або розгортання.

  • шамотітися

    1. (спеціально) Покриватися шаром шамоту (вогнетривкої глини) для захисту від високих температур.

    2. (переносно, розмовне) Ставати міцним, загартованим, витривалим, звикати до труднощів.

  • ходу

    1. (у фразеологізмах) Рух, пересування; спосіб, манера або темп руху (наприклад: “прискорити ходу”, “летіти стрибаючою ходою”).

    2. (переносно) Перебіг, розвиток, динаміка чого-небудь (наприклад: “перешкодити нормальному ходові переговорів”).

    3. (у техніці) Рухливе з’єднання, частина механізму, що забезпечує певний вид руху (наприклад: “ходу поршня”, “гвинт ходу”).

    4. (у морській справі) Швидкість руху судна; також сама подорож, плавання (наприклад: “корабль набув ходу”, “вирушити в далекий хід”).

    5. (заст. або діал.) Шлях, дорога; прохід, проїзд (наприклад: “заступити комусь ходу”).

  • уроздріб

    1. (розм.) У дрібних кількостях, по одному або невеликими партіями (про продаж, купівлю, розповсюдження чогось).

    2. (перен.) По частинах, поступово, фрагментарно (про отримання, сприйняття або передачу інформації, знань тощо).