• колектор

    1. Особа, яка займається збиранням, систематизацією та зберіганням чого-небудь (наприклад, творів мистецтва, рідкісних предметів, колекційних виданнь).

    2. Пристрій або технічна споруда для збирання, відведення чи розподілу чогось (рідин, газів, енергії, інформації); збірник (наприклад, колектор дренажної системи, сонячний колектор, каналізаційний колектор).

    3. У електротехніці та електроніці — частина електричної машини, генератора або електродвигуна постійного струму у вигляді барабана зі збірними пластинами, що забезпечує знімання струму з якоря або підведення його до обмотки якоря.

    4. У комп’ютерних технологіях — об’єкт або компонент програмного забезпечення, призначений для збирання, накопичення та управління даними з різних джерел.

    5. Розмовне, часто із негативним відтінком: працівник, який стягує заборгованість (кредитний колектор).

  • довольнитися

    1. (заст.) Отримувати задоволення, насолоду від чогось; знаходити втіху в чомусь.

    2. (заст., рідк.) Задовольнятися чимось, вважати щось достатнім; обмежуватися чимось.

  • колектомія

    1. Хірургічна операція, що полягає у видаленні товстої кишки (ободової кишки).

    2. (У ботаніці) Сукупність усіх колекційних зразків (гербаріїв, колекцій насіння тощо), що стосуються певної території, таксономічної групи або дослідницької установи.

  • довольнити

    1. Забезпечувати когось, щось необхідним, задовольняти потреби, вимоги.

    2. (Заст., спец.) Постачати армію, військо провіантом, фуражем та іншими матеріальними засобами.

  • колективістський

    1. Який стосується колективізму як суспільного устрою або принципу колективної власності на засоби виробництва.

    2. Який властивий колективісту, характерний для нього; заснований на принципах колективізму, що виражає їх.

    3. Спрямований на колектив, що відбувається за участю колективу, у колективі.

  • доволочуватися

    Доволочуватися — дістатися, дотягтися до чогось, повільно й з труднощами пересуваючись повзком або волочучись.

  • колективістка

    Жінка, яка дотримується принципів колективізму; прихильниця колективної праці та колективної власності, ставить інтереси колективу вище за особисті.

    Жінка, яка прагне до колективної, спільної діяльності, добре почуває себе в колективі та звикла діяти разом з іншими.

  • доволочувати

    1. Доводити до якогось місця волочити, тягнучи по землі або поверхні.

    2. Переносно: змушувати когось іти з собою насильно або з великими труднощами.

    3. Розм. Довго та нудно щось робити, затягувати виконання дії.

  • колективістичний

    1. Який властивий колективізму; що виражає колективізм або ґрунтується на ньому.

    2. Який ставить інтереси колективу, суспільства вище за особисті; спрямований на колективну діяльність та взаємодопомогу.

  • доволочитися

    1. Дістатися, дотягтися до чогось, зазвичай з докладанням зусиль або з труднощами.

    2. (У переносному значенні) Досягти бажаного, отримати щось довгоочікуване після тривалих зусиль або чекань.