колектор

[kolɛktor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Особа, яка займається збиранням, систематизацією та зберіганням чого-небудь (наприклад, творів мистецтва, рідкісних предметів, колекційних виданнь).

  2. Пристрій або технічна споруда для збирання, відведення чи розподілу чогось (рідин, газів, енергії, інформації); збірник (наприклад, колектор дренажної системи, сонячний колектор, каналізаційний колектор).

  3. У електротехніці та електроніці — частина електричної машини, генератора або електродвигуна постійного струму у вигляді барабана зі збірними пластинами, що забезпечує знімання струму з якоря або підведення його до обмотки якоря.

  4. У комп’ютерних технологіях — об’єкт або компонент програмного забезпечення, призначений для збирання, накопичення та управління даними з різних джерел.

  5. Розмовне, часто із негативним відтінком: працівник, який стягує заборгованість (кредитний колектор).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колектор, р. колектора, д. колекторові, з. колектор, о. колектором, м. колекторі, к. колекторе

Походження слова (Етимологія)

Слово «колектор» походить від новолатинського «collector», що означає «збирач». Воно пов’язане з латинським дієсловом «colligere» — «збирати, нагромаджувати». У сучасній українській мові цим словом називають установу чи особу, що збирає або розподіляє щось, а також технічні пристрої: частину динамомашини, трубопровід або підземну галерею. Це запозичення з європейських мов, яке прийшло в українську через посередництво російської чи інших слов’янських мов.
Споріднені слова:збирач, трубопровід, галерея

Більше записів