збирач

[zbɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Особа, яка професійно або аматорсько займається збиранням, колекціонуванням певних предметів (наприклад, марок, монет, творів мистецтва).

  2. Той, хто займається збиранням врожаю, плодів, грибів, лікарських трав тощо.

  3. Пристрій або механізм, призначений для збирання, накопичення або концентрації чого-небудь (наприклад, сонячний збирач, пилозбирач).

  4. У переносному значенні: той, хто збирає, акумулює які-небудь відомості, знання, факти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збирачі, р. збирача, д. збирачеві, з. збирача, о. збирачем, м. збирачеві, к. збирачу

Більше записів