збирання

Приклад 1:
), однак у Семенові нехай лише в пуголовкому зародку, проте відчутно присутній шамановій силі, може, навіть з ухилом у божевілля, як в Івана Долинника, байдуже, що Семен, на відміну від Івана, не виявляв жодних ознак психічного розладу (але чомусь саме у сполученні з божевіллям, він, Богдан, і відчув цю шаманову силу, ще роками пізніше вагаючися окреслити, на чому ґрунтувалося його тодішнє відчуття, бож ніякої конкретної зачіпки на те він не бачив, одночасно в глибинах свого єства знаючи, що його відчуття повністю відповідають правді, навіть якби цю правду й спростувала дійсність), і от саме цій шамановій силі в Семенові він, Богдан, і позаздрив, хоча, властиво, він мав би далеко більше підстав позаздрити не Семенові, а його наймолодшому братові, ні зовнішньо, ні вдачею ані трохи не схожому на Семена, Борисові, який тепер серед папуасів визбирував мовознавчий матеріал для дисертації, щоб підмурувати тезу про доцільність мовної археології на підставі заміни одних кущів слів іншими, про що Семен Чирва розповідав з таким піднесенням, ніби то була його власна дисертація, на відміну від Бориса, котрий і значно пізніше в Богдановій присутності неохоче торкався тієї теми, відказуючи, ніби Семен далеко ліпше її викладає, ніж він, Борис, який усе ускладнює, замість, як Семен, спрощувати, і тому, мовляв, ліпше балакати про щось інше, — засада, котрої Борис послідовно й дотримувався за винятком того єдиного разу кілька років перегодя, коли він, Богдан, за місяць до Чукикалового весілля, якому не судилося відбутися і на якому він, Богдан, погодився виступати дружкою, зовсім випадково здибав Бориса на Пенсільванському вокзалі в Нью-Йорку, де вони чи не вперше розбалакалися, чекаючи на потяг до Родайленду, бо, властиво, доти, може, завдяки майже восьмирічній різниці між ними, він, Богдан, якось не помічав Бориса, хоча той, звісно, не раз скакав перед ним ще підлітком, тобто він, Богдан, самозрозуміла річ, бачив його подостатком і навіть перекидався з ним одним, другим словом, здається, навіть більше, ніж із середущим його братом Віктором, тільки попри все це його, Богданів, мозок чомусь полінувався запам’ятати на той час досить таки невиразного хлопчиська, який то часто хворів, то перегодя довгенько вчився (так принаймні йому, Богданові, здавалося, бо коли він питав, де Борис, Семен гордо відповідав, що брат студіює в Парижі) на Семенові гроші, котрі не обернули серця найстаршого Чирви на іржаву копійку, адже Семен, добігши статків, справді не шкодував витрат на будь-які розумні чи нерозумні братові забаганки, що постійно й заводили Бориса то до Індії, то до Малайського архіпелагу, то до Нової Гвінеї, наслідком чого він, Богдан, байдуже, що частенько навідувався до Чирвів, які тоді ще жили в Нью-Йорку за квартал від нього, не тільки не роздивився, а й майже не запам’ятав Бориса, — але тоді на Пенсільванському вокзалі, як він, Богдан, біля каси зненацька здибав Бориса незадовго до його останньої подорожі до Нової Гвінеї, звідки він так і не повернувся, хоча Семен урухомив усі важелі, які тільки міг, аби довідатися, що скоїлося з улюбленим братом, бож вістці, згідно з якою хтось з американських антропологів нібито бачив Борисову висохлу голову на мотузку в даякського мисливця за черепами, Семен просто не годен був повірити, сподіваючися, що однієї днини Борис таки повернеться з подорожі, котра трохи довше, ніж звичайно, потривала, про що він не раз потім звірявся Богданові, благаючи його ще раз, ніби то був ключ до віднайдення брата, докладно розповісти про їхню останню зустріч на Пенсільванському вокзалі в Нью-Йорку, — але тоді на Пенсільванському вокзалі з розмови, що зовсім випадково вив’язалася між ним, Богданом, і Борисом, він, Богдан, виніс враження, ніби Борис мандрує світ-заочі зовсім не задля збирання матеріялу для дисертації на підставі звичаїв і мови представників кам’яної доби (то міг бути лише зовнішній привід і, як згодом припускав Богдан, ані натяком не прозраджуючи Семенові свого припущення, певна данина старшому братові, оскільки він, Богдан, тоді на Пенсільванському вокзалі в Нью-Йорку дещо збагнув, нарешті здогадавшися: Борис мандрує зовсім не заради визбирування матеріялів для праці), а заради чогось зовсім іншого, що його тоді він, Богдан, раптом так гостро, ніби поторкав пальцями, відчув у Борисові, ще й сам повністю не усвідомлюючи, що, властиво, тоді в Борисові визирнула на поверхню сила, обпаливши його, Богдана, хоча, самозрозуміла річ, ні він, ні Борис не проронили про те ні слова, дарма що йому, Богданові, просто розривало груди, — визирнула сила, якій він, Богдан, пустившися берега, позаздрив, може, тільки тому, що така сама сила (зараз це йому самому здавалося дивним і малоймовірним, попри те, що він її тоді зовсім виразно відчував у собі) колись нуртувала і в ньому, і те колись було, як він, Богдан, у чотирнадцять років, згайнувавши школу, разом з навіженим Сашком подався на Амазонку, лише тоді він, Богдан, перелякавшися тієї сили, відцурався її, і вона з нього без сліду вивіялася, а він, Богдан, не згадував її і не тужив за нею, аж поки не почув тоді в Чукикалів Семенових оповідок, котрі струсонули ним (його просто нестало), виштовхнувши на поверхню з його нутра те, про що він і гадки не мав, чи воно в ньому взагалі існує, і то з тієї простої причини, що досі він, Богдан, якось ні разу не замислювався над тим, що ж властиво, сталося на Амазонці і чому він (а це зайшло ще перед тим, як він після сварки з Сашком набрів на Михайла Кунця, який урятував його від хвороби, бо все, що відбулося перегодя, лише випливало з його, Богданового, як казав Сашко, бездумного рішення), — і чому він, так перелякавшися самого себе, похапцем відтяв (звісно, не виключене, що цьому деякою мірою сприяла й туберкульоза, якою він, не знати як, адже Сашкові нічого не сталося, заразився від того цікавого й трохи потрібного Сашкові, натомість страшного й осоружного йому, Богданові, кобокла, що деякий час супроводжував їх до своєї смерти в джунґлях, аж Богданові ще довго здавалося, ніби він і мертвий уперто йде за ними назирцем), — відтяв ту частку свого єства, яка тепер владно нагадувала про себе, дарма що він, Богдан, з власної волі пішов іншою дорогою, де нату частку бракувало місця, хоч, може, саме в ній і містилося його, Богданове, згайноване призначення, ані трохи не унедійснене тим фактом, що він, Богдан, свого часу сам вибрав дотеперішнє життя, яке йому (принаймні досі він був певен цього) відповідало значно більше, ніж бразільський праліс чи ще щось інше, за чим він донині наче й не тужив, гадаючи, що воно назавжди поросло травою, і напевне той відтинок його, Богданового, існування ледве чи колись і заворушився б, нагадуючи про себе, якби його одним махом не вичаклувала з небуття палюща заздрість, що нагло об’явилася (далеко несподіваніше, ніж коли вулкан вивергся б на рівному місці, — що значно пізніше, як він, Богдан, уже трохи оговтався, і схилило його до припущення, чи то, бува, не саме Провидіння розмахнулося правицею і, зібгавши його, дотеперішнього, одягненого ковпаком на іншого, незнаного йому самому Богдана, мов задавнену цидулку, пожбурило геть? ), затисши його в лещата?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Тільки ви не дякуйте, ради Бога, і забудьте, забудьте про це!Потім господар показав йому кілька скарбів своєї кни­гозбірні — чудернацькі видання петрівської доби, україн­ські видання з гравюрами першої половини XIX століття та величезну колекцію поштових марок у п’ятьох грубих альбомах — наслідки невтомного збирання, з дитячих літ починаючи. Він розповів хлопцеві про всесвітнє товари­ство філателістів, якого членом здавна був і тепер прова­див із своїми кореспондентами по всіх кутках земної кулі інтенсивне листування, постачаючи дорогоцінні для них марки часів революції.— Знаєте, — сказав він, — я мав би притулок скрізь, де хочете — в Австралії, Африці, на Малайських остро­вах, аби тільки поїхав.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”