• галабурдний

    1. Який стосується галабурди — народної страви з тіста, картоплі та інших інгредієнтів, що поширена на Західній Україні.

    2. Який має характер галабурди, тобто суміші, мішанини різних компонентів; хаотичний, безладний.

  • еквілібрування

    1. Мистецтво збереження рівноваги тіла під час виконання складних вправ на землі або на снарядах (наприклад, на канаті, м’чі); рівноважання.

    2. Перен. Намагання зберегти нестійкий баланс, рівновагу у складних, часто суперечливих ситуаціях; балансування.

  • ведро

    1. Містка посудина з ручкою (зазвичай круглої форми, зроблена з металу, пластику тощо), що використовується для перенесення рідин, сипучих речовин або інших матеріалів.

    2. Старовинна одиниця вимірювання об’єму рідин і сипучих тіл, що дорівнює приблизно 12,3 літра.

    3. Перен. Велика кількість рідини або чогось, що ллється потоком (наприклад, про дощ).

  • ведмідь

    1. Великий ссавець родини ведмедевих із густою шерстю, потужними лапами та всеїдною раціоном; символ сили, а іноді й незграбності.

    2. (переносне значення) Про людину, яка відрізняється великою фізичною силою, але часто незграбна або неввічлива.

    3. (переносне значення, розм.) Про того, хто дуже замкнутий, некомунікабельний, любить самітність (за аналогією з самітницьким способом життя ведмедя).

    4. (астрономія) Назва двох сузір’їв Північної півкулі — Велика Ведмедиця та Мала Ведмедиця (використовується переважно в однині у назвах цих сузір’їв).

  • галабурдитися

    1. (розм.) Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню; поводити себе неспокійно, клопітко.

    2. (перен., розм.) Бути в стані збудження, хвилювання, тривоги; метушитися через якісь негаразди або клопоти.

  • ведмежина

    1. М’ясо ведмедя, що вживається в їжу.

    2. Рослина з родини розоцвітих, багаторічна трав’яниста рослина з товстим кореневищем, великим листям і дрібними білими квітками, що росте в тінистих лісах; вовче тіло або вовча ягода (Aconitum).

    3. Тіньове, заросте високою травою та чагарниками місце в лісі, де водяться ведмеді.

  • еквілібристка

    1. Артистка цирку або естради, яка виконує складні вправи на рівновагу (на канаті, дроті, шарах, велосипеді тощо).

    2. Переносно: про спритну, вправну жінку, яка вміло долає складні життєві ситуації або знаходиться в нестійкому, ризикованому положенні.

  • ведмежачі

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    2. (заст., рідк.) Уживається як синонім до “ведмежата” — множина від “ведмежа”, тобто малі ведмеді, ведмежатка.

  • ґлягатися

    Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.

    Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.

  • галабурдити

    1. Робити галабурду, метушню; шуміти, галасувати, торохтіти.

    2. Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.

    3. Робити щось кепсько, неакуратно; псувати, нищити через неуважність або невмілість.