1. Який стосується галабурди — народної страви з тіста, картоплі та інших інгредієнтів, що поширена на Західній Україні.
2. Який має характер галабурди, тобто суміші, мішанини різних компонентів; хаотичний, безладний.
Словник Української
1. Який стосується галабурди — народної страви з тіста, картоплі та інших інгредієнтів, що поширена на Західній Україні.
2. Який має характер галабурди, тобто суміші, мішанини різних компонентів; хаотичний, безладний.
1. Мистецтво збереження рівноваги тіла під час виконання складних вправ на землі або на снарядах (наприклад, на канаті, м’чі); рівноважання.
2. Перен. Намагання зберегти нестійкий баланс, рівновагу у складних, часто суперечливих ситуаціях; балансування.
1. Містка посудина з ручкою (зазвичай круглої форми, зроблена з металу, пластику тощо), що використовується для перенесення рідин, сипучих речовин або інших матеріалів.
2. Старовинна одиниця вимірювання об’єму рідин і сипучих тіл, що дорівнює приблизно 12,3 літра.
3. Перен. Велика кількість рідини або чогось, що ллється потоком (наприклад, про дощ).
1. Великий ссавець родини ведмедевих із густою шерстю, потужними лапами та всеїдною раціоном; символ сили, а іноді й незграбності.
2. (переносне значення) Про людину, яка відрізняється великою фізичною силою, але часто незграбна або неввічлива.
3. (переносне значення, розм.) Про того, хто дуже замкнутий, некомунікабельний, любить самітність (за аналогією з самітницьким способом життя ведмедя).
4. (астрономія) Назва двох сузір’їв Північної півкулі — Велика Ведмедиця та Мала Ведмедиця (використовується переважно в однині у назвах цих сузір’їв).
1. (розм.) Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню; поводити себе неспокійно, клопітко.
2. (перен., розм.) Бути в стані збудження, хвилювання, тривоги; метушитися через якісь негаразди або клопоти.
1. М’ясо ведмедя, що вживається в їжу.
2. Рослина з родини розоцвітих, багаторічна трав’яниста рослина з товстим кореневищем, великим листям і дрібними білими квітками, що росте в тінистих лісах; вовче тіло або вовча ягода (Aconitum).
3. Тіньове, заросте високою травою та чагарниками місце в лісі, де водяться ведмеді.
1. Артистка цирку або естради, яка виконує складні вправи на рівновагу (на канаті, дроті, шарах, велосипеді тощо).
2. Переносно: про спритну, вправну жінку, яка вміло долає складні життєві ситуації або знаходиться в нестійкому, ризикованому положенні.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
2. (заст., рідк.) Уживається як синонім до “ведмежата” — множина від “ведмежа”, тобто малі ведмеді, ведмежатка.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.
1. Робити галабурду, метушню; шуміти, галасувати, торохтіти.
2. Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.
3. Робити щось кепсько, неакуратно; псувати, нищити через неуважність або невмілість.