Значення
- (Лінгвістика) –
Робити галабурду, метушню; шуміти, галасувати, торохтіти.
- (Лінгвістика) –
Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.
- (Лінгвістика) –
Робити щось кепсько, неакуратно; псувати, нищити через неуважність або невмілість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я галабурджу, ти галабурдиш, він галабурдить, ми галабурдимо, ви галабурдите, вони галабурдять