1. Стосунний до еквілібристики, властивий їй; призначений для виконання вправ на рівновагу (перев. у цирку).
2. Перен. Надзвичайно складний, хитромудрий, що вимагає великої майстерності та точного розрахунку (про дії, прийоми, маніпуляції тощо).
-
ведмежатник
1. Мисливець, який спеціалізується на полюванні на ведмедів або відстрілі небезпечних ведмедів.
2. Той, хто розводить, виховує або дресирує ведмедів; ведмедівник.
3. Застаріла назва рослини вовчого тіла, або вовче лико (Daphne mezereum).
-
еквілібристика
1. Вид циркового мистецтва, що полягає у виконанні гімнастичних вправ, трюків на підвищену рівновагу (на дроті, канаті, шарах, руках тощо).
2. Переносно: майстерне, але часто поверхневе та формальне поводження з фактами, словами, поняттями для досягнення певної, часто сумнівної, мети.
-
галабурда
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (переносно, розм.) Хаос, безлад, метушня, галас; безглузда розмова або дія.
-
ведмежатко
1. Зменшувально-пестливе від «ведмідь» — молодий ведмідь, ведмедик, ведмеденя.
2. (перен., пестл.) Про пухнасту, повішну або незграбну дитину чи дорослу людину.
3. (перен.) Ласкаве звертання до коханої людини, дитини.
-
ведмежатина
1. М’ясо ведмедя, що використовується як їжа.
2. Перен. Неповоротка, незграбна людина; той, хто поводиться грубо або неотесано.
-
гала-спектакль
1. Урочиста, святкова театральна вистава, часто зібрана з найкращих фрагментів різних творів або з участю зірок сцени, що влаштовується з особливої нагоди (ювілею, фестивалю, відкриття сезону тощо).
2. Масштабна, ефектна театральна постановка з розкішним оформленням, численними учасниками та складними сценічними ефектами, орієнтована на урочисте, святкове відчуття.
-
ведмежа
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
2. Рідкісне вживання як загальний термін для позначення дитинчати ведмедя (ведмедика), переважно в поетичній мові або фольклорі; синонімічне до сучасного стандартного “ведмежа́” (середнього роду).
-
еквілібрист
Еквілібрист — артист цирку, який виконує складні вправи на рівновагу (на канаті, дроті, м’ячах, руках тощо).
Еквілібрист — переносно: людина, яка вміло балансує між різними позиціями, силами або обставинами, намагаючись зберегти рівновагу та не допустити конфлікту.
-
ґмах
1. (діал.) Верхня частина будівлі, дах, покрівля; горище, мансарда.
2. (перен., діал.) Щось високе, піднесене місце; верхівка, вершина.
3. (у спеціальній термінології) Назва гори в Українських Карпатах (часто зустрічається у складі топонімів, наприклад, Піп Іван, Синяк).