Словник Української
1. Стосунний до Аравії (Аравійського півострова), її народів, країн, культурно-історичного регіону; властивий арабам, характерний для Аравії.
2. Стосунний до півострова Аравія, його географії, клімату, флори, фауни тощо.
3. У складі стійких назв та термінів: що походить, привезений з Аравії або пов’язаний з нею (наприклад, аравійська кава, аравійський скакун).
1. Представник арабських народів, що населяють Аравійський півострів та прилеглі регіони; араб.
2. Історична назва мешканця стародавньої Аравії.
1. Жінка або дівчина, яка народилася та живе на Аравійському півострові або походить з цього регіону; представниця арабських народів, що населяють Аравію.
2. Представниця стародавніх семітських племен, що історично населяли Аравійський півострів.
1. Жителька або уродженка Арагону — історичної області та автономної спільноти на північному сході Іспанії.
2. Представниця арагонської національності або етнічної групи.
3. Назва сорту винограду, що походить з Іспанії, а також вина, виготовленого з нього; синонімічна назва — сорту винограду «гренаш».
4. Назва народного танцю арагонців, що виконується в швидкому темпі, або музики до такого танцю.
1. Прикметник до слова “арак” (міцний алкогольний напій, що виробляється з пальмового соку, рису або інших продуктів у країнах Азії та Східної Європи). Наприклад: аракова настоянка, араковий запах.
2. Прикметник до слова “арака” (рідкісне позначення для горілки, алкогольного напою). Наприклад: араковий перегон.
1. Прізвище російського державного та військового діяча графа Олексія Андрійовича Аракчеєва (1769–1834), відомого жорстокою дисципліною, впровадженням суворого режиму в армії та організацією військових поселень.
2. (У переносному значенні, книжн.) Жорстокий, безжалісний начальник, адміністратор, який встановлює суворий режим, застосовує деспотичні методи управління та вимагає сліпої покори; символ солдафонства та грубої сили у владі.
1. Прибічник або послідовник політики російського державного діяча графа Олексія Аракчєєва, що характеризувалася жорстокою військовою дисципліною, муштрою, створенням військових поселень та загальним реакційним курсом у внутрішній політиці Російської імперії в першій чверті XIX століття.
2. У переносному значенні — жорстокий і бездушний службовець, чиновник або начальник, який вимагає сліпого підпорядкування, дотримання формальностей і застосовує суворі, часто невиправдані, заходи щодо підлеглих.
1. Ботанічна родина квіткових рослин порядку аралієцвітих (Araliales), до якої належать переважно тропічні та субтропічні дерева, кущі та ліани, рідше трав’янисті рослини; представники родини часто мають великі складні листки та дрібні квітки, зібрані в суцвіття-зонтики або волоті (наприклад, аралія, плющ, женьшень, шеффлера).
2. Розмовна назва рослин роду Аралія (Aralia), що входять до цієї родини, які часто вирощують як декоративні через їхні великі прикрашані листки.
Аралкілування — власна назва історичного процесу масового засолення та осушення території навколо Аральського моря в Середній Азії, спричиненого інтенсивним відведенням води з річок Амудар’я та Сирдар’я для зрошення сільськогосподарських угідь, що призвело до катастрофічного скорочення площі моря та формування нової пустелі Аралкум.
Аралкілування — у переносному значенні: символ масштабної екологічної катастрофи, спричиненої необґрунтованим втручанням людини в природні процеси, що призводить до незворотних змін у довкіллі.
1. (географія) Річка в Туреччині та Вірменії, ліва притока Кури, що протікає також по кордону Туреччини з Вірменією, Азербайджаном та Іраном; відома в античних джерелах як Аракс.
2. (історична географія) Історична назва річки Волга в середній течії, що вживалася в деяких давніх джерелах.