• антараповерхневий

    1. (у фізиці, техніці) Пов’язаний з явищами або процесами, що відбуваються на межі розділу двох різних середовищ, фаз або поверхонь.

    2. (у хімії, матеріалознавстві) Стосуючийся властивостей або взаємодій, що виникають на поверхні поділу між двома конденсованими фазами (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло).

  • антарктида

    1. П’ятий за розміром материк на півдні Землі, розташований навколо Південного полюса, повністю в межах Південного полярного кола; найхолодніша частина планети, покрита потужним льодовиковим щитом.

    2. Природна географічна область (країна), що охоплює материк Антарктиду та прилеглі до нього південні частини трьох океанів (Тихого, Атлантичного, Індійського) з островами.

  • антарктика

    1. Південна полярна область Землі, що включає материк Антарктиду, прилеглі острови та частини океанів (Південний, Атлантичний, Індійський, Тихий) до 50–60° південної широти.

    2. Узагальнююча назва всієї сукупності географічних об’єктів, розташованих у цій полярній області (льодовики, моря, станції тощо).

  • антастман

    Антастман — власна назва, що позначає традиційну українську страву, поширену на Закарпатті, яка являє собою різновид млинців або коржів з пшоняного борошна, що зазвичай готуються на відкритому вогні.

  • антацидний

    1. (про лікарські засоби) Такий, що нейтралізує надлишкову кислотність шлункового соку; протикислий.

    2. (про властивість або дію) Пов’язаний із зниженням кислотності, спрямований на її нейтралізацію.

  • антбореальний

    1. (геогр., біол.) Пов’язаний з антбореальною областю — одним з біогеографічних регіонів Південної півкулі, що охоплює помірні широти, зокрема південні частини Південної Америки, Нову Зеландію та деякі острови.

    2. (геогр., клімат.) Характерний для помірного пояса Південної півкулі; антарктично-помірний.

  • антеанальний

    1. (в анатомії) Розташований або той, що знаходиться перед анусом (задньопрохідним отвором).

    2. (в зоології) Стосовний до передньої частини тіла, розташованої ближче до голови відносно анального отвору у тварин.

  • антевентральний

    1. (в анатомії) Розташований або спрямований спереду від черевної сторони тіла або органу; передчеревний.

    2. (в ембріології) Пов’язаний з передньою черевною стінкою або стосовний до неї.

  • антевокальний

    1. У фонетиці та фонології — такий, що розташований або вимовляється перед голосним звуком (наприклад, про антевокальний приголосний).

  • антеградний

    1. (мед.) Який спрямований або здійснюється у природному напрямку руху, переважно вперед; протилежне до ретроградного. Наприклад: антеградний транспорт речовин у клітині.

    2. (нейрофізіол.) Пов’язаний із здатністю запам’ятовувати події, що відбуваються після початку захворювання або впливу, що порушує пам’ять (антеградная амнезія).