• вогшання

    Вогшання — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.

  • гафній

    Хімічний елемент з атомним номером 72, перехідний метал сріблясто-білого кольору, позначається символом Hf.

    Хімічно стійкий метал, що застосовується у ядерній енергетиці для виготовлення регулюючих стержнів реакторів, а також у виробництві жароміцних сплавів, електроніці та оптичному склі.

  • вогулка

    1. Представниця фіно-угорського народу, що проживає на західних схилах Північного Уралу та у Прикам’ї (Росія); жінка або дівчина з народу вогулів (сучасна офіційна назва — мансі).

    2. Рідкісне, застаріле позначення мови народу мансі (вогульської мови), що належить до угорської групи фіно-угорської гілки уральської мовної родини.

  • електроосвітлювач

    Електроосвітлювач — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві, монтажі та обслуговуванні систем електроосвітлення, світлотехнічного обладнання та електромонтажних виробів.

    Електроосвітлювач — загальна назва для організації, установи або майстерні, основним профілем діяльності якої є роботи з електропостачання та облаштування освітлювальних систем.

  • вогули

    1. Застаріла назва народу мансі, що належить до фіно-угорської групи уральської мовної сім’ї, корінне населення Ханти-Мансійського автономного округу в Росії.

    2. Застаріла назва мови народу мансі, що належить до угорської гілки фіно-угорської мовної родини.

  • вогул

    1. Представник фіно-угорського народу, що мешкає переважно на західних схилах Північного Уралу в Росії; зараз цей народ офіційно називається мансі.

    2. Застаріла назва народу мансі, а також їхньої мови, що належить до угорської групи фіно-угорської родини.

  • гафнат

    Хімічне сполучення, сіль гафнію, що містить гафній у катіонній формі, зазвичай у ступені окиснення +4 (наприклад, гафнат натрію Na₂HfO₃).

  • вогонь

    1. Явище горіння, що супроводжується полум’ям, світлом і теплом; відкрите полум’я.

    2. Світло, що випромінюється під час горіння; вогнище, багаття.

    3. Розжарена до червоного або білого світіння маса (наприклад, у горні, печі).

    4. Перен. сильне почуття, запал, ентузіазм; блиск (очей).

    5. Перен. інтенсивний вогонь зі стрілецької зброї або артилерії; обстріл.

    6. Заст. вогнепальна зброя (переважно у множині).

  • електроосвітлювальний

    Який стосується електричного освітлення, призначений для нього або пов’язаний з ним.

  • вогнівка

    1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській та Чернівецькій областях.

    2. Загальна назва метеликів родини вогнівкових (Pyralidae), багато з яких є шкідниками сільськогосподарських культур (наприклад, кукурудзяна вогнівка, борошняна вогнівка).

    3. Розмовна назва невеликої світлової сигнальної ракети або феєрверку.