Словник Української
Ажуровий, -а, -е (рідковживане). Має таке саме значення, як і прикметник “ажурний”.
У літературних джерелах: залізне поруччя з ажурною структурою, що піднімалося вздовж широких сходів (Коб., III, 1956, 165); квітучий каштан відкидає на майдан тремтячі, ніби мереживні, тіні (Рильський, II, 1946, 38).
У міфології – демон, що мешкає в пустелі. Згідно з біблійним оповіданням, йому щороку приносили в жертву козла.
Це дух зла, який уособлювався одним із двох обрядових цапів. Під час свята Йом Кіпур (Дня спокути) первосвященик поклавши руки на цього цапа, виголошував гріхи всього ізраїльського народу, після чого тварину відводили в безлюдну місцину і залишали у пустелі (звідси назва «цап відпущення»). Другий цапа того ж дня приносили в жертву Богу.
Пізній єврейський фольклор (не раніше III століття до нашої ери), зокрема апокрифічна Книга Єноха, розповідає про Азазеля як про одного з падших ангелів. У цьому творі він є ватажком допотопних велетнів, які повстали проти Бога. Азазель навчив чоловіків мистецтву війни, а жінок – хитрощів, звабив людей до безбожності та розпусти. За Божим судом його було прикуто до скелі в пустелі. З цим персонажем пов’язаний давній іудейський обряд: у певний день (наприкінці грудня, під знаком Козерога) обирали двох козлів – одного для жертвоприношення, а другого для відпускання в пустелю. Священнослужителі визначали, яка тварина призначена Богові, а яка – Азазелю. Спочатку приносили в жертву Богові першого козла, потім первосвященик, поклавши руки на другого, символічно перекладав на нього всі гріхи народу. Цього «козла відпущення» потім виганяли в пустелю, яка вважалася символом підземного світу і природним притулком для гріхів.
Азалія — це декоративна чагарникова рослина, що природно зростає в гірських регіонах на півдні. Вона має великі квіти, які можуть бути різних кольорів.
Адамашок — це західний варіант тканини, яку виготовляють із шовку, льону чи вовни.
Азан — це ісламський заклик до намазу, який муедзин сповіщає з мінарету. Його також пошепки промовляють у праве вухо немовляті. Цю ж дію виконують над людиною, що, за переконанням, знаходиться під владою нечистих духів.
Азарашен — це купольна конструкція, якою перекривали традиційний вірменський будинок глхатун. Вона утворена кількома дерев’яними ярусами у формі чотири- або восьмикутників, що послідовно звужуються угору.
Азарин — це жовтий барвник, що виготовляється з рослини, відомої як кінський ладан.
Апоплексія — це жіночий рід іменника, що позначає небезпечний патологічний стан. Він виникає внаслідок крововиливу в головний мозок або обтурації (закупорки) судин, що живлять мозок.
У художній літературі цей термін може вживатися для опису раптового нападу, спровокованого сильним емоційним збудженням, як, наприклад, лютістю.
У медичному контексті апоплексією називають саме раптовий, стрімко прогресуючий крововилив.
Апополітійний — це означення для первісних суспільств, де внаслідок трансформації архаїчних суспільних зв’язків уперше в історії формується державність, на відміну від суспільств синполітейних.
Апоптоз — це біологічний процес регульованого (запрограмованого) відмирання клітин у тварин, рослин і грибів, який відбувається як за нормальних умов, так і при патологіях та має специфічні цитологічні ознаки.