Словник Української
Аспергильоз — інфекційне захворювання, спричинене грибами роду Aspergillus, що вражає органи дихання (найчастіше легені), а також може поширюватися на шкіру, очі, пазухи носа та інші органи, особливо у людей зі зниженим імунітетом.
Аспергильоз — хронічна або гостра мікозна інфекція у тварин (зокрема у птахів і ссавців), що характеризується ураженням дихальної системи, а іноді й генералізованими формами.
1. Стосується аспергілозу — інфекційного захворювання, що його спричиняють гриби роду Aspergillus, яке вражає органи дихання, шкіру, внутрішні органи та може мати різну тяжкість перебігу.
2. Викликаний, спричинений грибами роду Aspergillus або пов’язаний з ними.
1. (у фонетиці) Про вимову приголосного звука, що супроводжується додатковим видихом повітря, подібним до звука [h]; дихаючий.
2. (у лінгвістиці) Про звук, букву або вимову, що має таку ознаку.
1. (медичний термін) Вроджена або набута відсутність селезінки, стан організму після спленектомії (хірургічного видалення селезінки).
2. (патологічний стан) Функціональна недостатність селезінки, коли орган присутній, але не виконує своїх нормальних функцій (наприклад, захисної імунної або фільтраційної).
Аспленія — вроджена або набута відсутність селезінки як органа.
Аспленія — стан функціональної неспроможності селезінки, коли орган присутній, але не виконує своїх нормальних функцій (наприклад, захисної імунної).
Аспонтанність — властивість мовних одиниць (звуків, морфем, слів) не з’являтися в певних позиціях або контекстах, незважаючи на їхнє існування в мовній системі; відсутність у мовленні через дію фонетичних, морфологічних або інших правил.
Аспонтанність — у лінгвістиці: стан або явище, коли мовна одиниця є потенційною, але не реалізується в актуальному мовленні через структурні обмеження мови.
1. (у біології, мікробіології) такий, що не здатний утворювати спори; безспоровий.
2. (у біології, мікробіології) такий, що не містить спор або не пов’язаний з їх утворенням.
1. У шаховій термінології — позначення фігури “слон” (від англ. “ass” — помилковий переклад скорочення “B” для “bishop”) у міжнародній шаховій нотації, що іноді використовується в українськомовному середовищі.
2. У спеціалізованих контекстах (наприклад, у програмуванні, логіці) — позначення для аксіоми (від англ. “assumption” — припущення), що може зустрічатися в скорочених позначеннях або жаргоні.
1. Стосовний до Ассаму — штату на північному сході Індії, його мешканців, культури, мови або географічних особливостей.
2. Стосовний до ассамців — народу, основного населення штату Ассам, що розмовляє однойменною мовою.
3. Стосовний до ассамської мови, що належить до індійської (індоарійської) групи індоєвропейської мовної родини.
4. Стосовний до ассамського чаю — одного з найвідоміших сортів чорного чаю, що вирощується в однойменному регіоні.
1. Представники народу ассам, що мешкає в штаті Асам на північному сході Індії; ассамці.
2. Населення штату Асам загалом.