Значення
- (Лінгвістика) –
Аспонтанність — властивість мовних одиниць (звуків, морфем, слів) не з’являтися в певних позиціях або контекстах, незважаючи на їхнє існування в мовній системі; відсутність у мовленні через дію фонетичних, морфологічних або інших правил.
- (Лінгвістика) –
Аспонтанність — у лінгвістиці: стан або явище, коли мовна одиниця є потенційною, але не реалізується в актуальному мовленні через структурні обмеження мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аспонтанність, р. аспонтанності, д. аспонтанності, з. аспонтанність, о. аспонтанністю, м. аспонтанності, к. аспонтанносте