1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Івано-Франківською областями.
Словник Української
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Івано-Франківською областями.
1. Представниця народу кабардинців, що проживає переважно в Кабардино-Балкарії (Російська Федерація) та є частиною адигської етнічної спільності.
2. Швидкий та енергійний народний танець кабардинців, що виконується у парі, характеризується чіткістю ритму, строгістю поз і урочистою величністю.
3. Порода легкої верхової коня, виведена на Північному Кавказі, відома витривалістю, гармонійною статурою та пристосованістю до гірської місцевості.
1. Відчувати біль, печіння або подразнення від укусу, уколу чи дії чогось гострого, їдкого (про частини тіла).
2. Відчувати гострий фізичний біль або неприємний відчуття, подібне до уколу (про органи чуття або внутрішній стан).
3. (переносне значення) Відчувати глибокий душевний біль, страждання, гірке почуття образи, прикрість.
1. Представник народу, що становить корінне населення Кабарди (Кабардино-Балкарії) та є частиною адигської (черкеської) етнічної спільноти.
2. Мешканець або уродженець Кабарди (Кабардино-Балкарії) незалежно від національності.
1. Який стосується Європи та Азії разом, пов’язаний з обома цими частинами світу або поширений на їх території.
2. Який утворює єдине ціле з географічної, історичної або культурної точки зору, незважаючи на розташування в двох частинах світу (наприклад, про континент Євразію).
1. Історична область на Північному Кавказі, що є батьківщиною кабардинців (адигів); частина сучасної Кабардино-Балкарської Республіки Російської Федерації.
2. Назва одного з найбільших адигських племен, що утворило феодальну державу (Кабарду) і дало назву всій історичній області.
3. Рідкісне: порода сивих або білих коней з темною головою, ногами та хвостом, що походить з цієї області.
1. Ударяти, впиватися жалом (про комах, змій тощо), завдаючи біль або отруюючи.
2. Викликати відчуття різкого болю, печіння, подразнення (наприклад, про рослини, речовини).
3. Перен. Завдавати морального болю, гірко ображати словами або вчинками.
4. Рідк. Докоряти, лупити когось.
1. Який стосується кабарги, належить їй або походить від неї.
2. Який виготовлений зі шкури кабарги або має властивості, що нагадують її м’яку шерсть.
3. У складі біологічних назв: що містить у собі мускус, отриманий від залози кабарги (наприклад, кабаргова настойка).
1. Який стосується Європи як частини світу, її географії, природи, населення або культури.
2. Який відповідає культурним, політичним, економічним чи цивілізаційним стандартам, що історично сформувалися в Європі або прийняті європейськими країнами.
3. Який належить до Європейського Союзу або пов’язаний з ним.
1. Кабарга — невелика оленеподібна тварина родини кабаргових, що мешкає в гірських лісах Азії, відрізняється відсутністю рогів у самців, але має довгі ікла та мускусну залозу.
2. Кабарга — рід ссавців із родини кабаргових, до якого належить вид кабарга сибірська.
3. Кабарга — цінна мускусна речовина, яку добувають із залози самця кабарги, що використовується у парфумерії та традиційній медицині.