Артеріолосклероз — патологічний процес, що характеризується втратою еластичності та потовщенням стінок артеріол (дрібних артерій) внаслідок відкладення в них ліпідів, солей кальцію та розростання сполучної тканини, що призводить до звуження просвіту судин та порушення кровопостачання органів.
-
артеріонефросклероз
артеріонефросклероз — захворювання нирок, що характеризується склеротичними змінами (розростанням сполучної тканини) в артеріях та артеріолах нирки, що призводить до порушення її функцій; часто є наслідком тривалої артеріальної гіпертензії.
-
артеріоп’єзограма
Артеріоп’єзограма — це медичний термін, що позначає графічну криву, отриману в результаті реєстрації артеріального тиску (артеріоп’єзографії); діаграма або запис коливань артеріального тиску в часі.
-
артеріоп’єзографія
Медичний діагностичний метод, що полягає у графічній реєстрації артеріального тиску та аналізі отриманої кривої (п’єзограми) для оцінки стану серцево-судинної системи.
-
артеріотомія
1. Хірургічна операція, що полягає в розтині стінки артерії для доступу до її просвіту, зазвичай з метою видалення тромба або усунення іншої патології.
2. (Застаріле) Хірургічне розтинання артерії з метою кровопускання.
-
артеріотрипсія
артеріотрипсія — хірургічна операція, при якій для зупинки артеріальної кровотечі на кровоносну судину накладають спеціальний затискач (артеріотриптор), що роздавлює її стінку без розриву ендотелію.
-
артикулема
1. У фонетиці та фонології: мінімальна звукова одиниця мови, що визначається місцем і способом творення, а також участю голосу; звук мови, що розглядається з точки зору його артикуляційних та акустичних властивостей.
2. У лінгвістиці тексту та семіотиці: елементарна, найменша значуща одиниця тексту або мовленнєвого акту, яка несе певне смислове навантаження і може бути виділена в структурі висловлювання.
-
артикуляторний
1. (у фонетиці) Пов’язаний з артикуляцією, тобто з роботою органів мовлення при утворенні звуків мови; що стосується способу та місця творення звука.
2. (у логопедії) Призначений для розвитку рухливості органів мовлення, для вправ з артикуляції.
-
артикуляційно-акустичний
1. Пов’язаний одночасно з артикуляцією (рухами мовленнєвих органів) та акустичними характеристиками (фізичними властивостями звуку), що стосується способу утворення та звучання мовних одиниць.
2. У фонетиці: характеристика, що описує приголосний звук за місцем і способом його творення (артикуляційна ознака) та за його частотними, тембральними та іншими фізичними властивостями (акустична ознака).
-
артилерист-інженер
Військовий фахівець, який поєднує службу в артилерійських військах з інженерною освітою та кваліфікацією, відповідає за технічні аспекти експлуатації, обслуговування, розгортання та ремонту артилерійських систем, а також може брати участь у їх проектуванні та вдосконаленні.
Офіцерське звання або посада в артилерійських підрозділах армій минулих століть (наприклад, Російської імперії), що вимагало спеціальної інженерної підготовки для вирішення складних балістичних, конструкторських та фортифікаційних завдань.