• ацетоксимеркурування

    1. Органічна хімічна реакція, при якій до ненасиченого вуглеводневого зв’язку (зазвичай подвійного або потрійного) одночасно приєднуються атом ртуті (у складі катіона R-Hg⁺) та ацетоксигрупа (CH₃COO⁻), що призводить до утворення органомеркурійної сполуки.

    2. Специфічний метод синтезу, що належить до реакцій електрофільного приєднання солей ртуті до алкенів або алкінів з подальшим заміщенням ртутного фрагменту на інші групи, часто використовується для отримання спиртів, етерів або галогенідів.

  • ацетоксиметилювання

    Ацетоксиметилювання — хімічна реакція або процес введення ацетоксиметильної групи (-CH₂OCOCH₃) в органічну молекулу, зазвичай з метою захисту карбоксильної або фосфатної групи в синтезі пептидів, нуклеотидів та інших біологічно активних сполук.

  • ацетоксихлорування

    Ацетоксихлорування — хімічна реакція приєднання до органічної сполуки (зазвичай олефіну) суміші уксусної кислоти та хлору або її похідних, що призводить до одночасного введення в молекулу ацетокси- (-OCOCH₃) та хлоридної (-Cl) груп.

  • ацетол

    Ацетол — органічна сполука, що є найпростішим кетоном, безбарвна легкозаймиста рідина з характерним запахом, що широко застосовується як розчинник та сировина в промисловості; систематична назва — пропанон, поширена назва — ацетон.

  • ацетоліз

    Ацетоліз — хімічний процес розщеплення (лізис) органічних сполук, зокрема жирних кислот або їх похідних, під дією оцтової кислоти або її ангідриду, часто з утворенням метилових кетонів.

  • ацетоніл

    Ацетоніл — застаріла назва хімічної сполуки, що відповідає за структурою ацетильній групі, яка входить до складу різних органічних речовин; синонім до терміну “ацетил” (CH₃CO-).

    Ацетоніл — у вузькому, історичному значенні: радикал ацетону (пропанону) CH₃-CO-CH₂-, що утворюється при відщепленні атома Гідрогену від метильної групи.

  • ацетонілацетон

    Ацетонілацетон — органічна сполука, кетон, що має формулу CH₃C(O)CH₂C(O)CH₃; безбарвна рідина, важливий промисловий продукт та проміжна речовина в органічному синтезі, зокрема для виробництва фарбників, лікарських засобів та інгібіторів корозії.

  • ацетоніліден

    Ацетоніліден — хімічний термін, що позначає двовалентну радикальну групу (CH₃)₂C=, яка утворюється з ацетону шляхом видалення двох атомів водню з одного й того ж атома вуглецю карбонільної групи.

  • ацетонітрил

    Ацетонітрил — органічна сполука, безбарвна летка рідина зі слабким запахом, що є найпростішим одноосновним нітрилом оцтової кислоти (хімічна формула CH₃CN); широко застосовується як розчинник у хроматографії, органічному синтезі та виробництві лікарських засобів.

  • ацетоноціангідрин

    Ацетоноціангідрин — органічна сполука, що належить до класу ціангідринів, похідне ацетону, у якому одна гідроксильна група замінена на ціаногрупу; безбарвна рідина з характерним запахом, що застосовується в органічному синтезі, зокрема для отримання метакрилату метилу.