Словник Української
1. У вальдорфській педагогіці — мистецтво художнього руху, що поєднує мову, музику та жест у цілісному виразі, розроблене Рудольфом Штайнером як частина антропософської системи.
2. У медицині — нормальний, ритмічний та злагоджений пульс; правильна серцева діяльність.
3. У мистецтві та естетиці — гармонійність, благозвучність, приємна пропорційність форм або рухів.
Вакуум-опалубка — спеціалізована конструкція для бетонування, що складається з герметичної форми (опалубки) та системи, яка створює всередині неї частковий вакуум; застосовується для швидкого видалення зайвої води та повітря з бетонної суміші, що прискорює тверднення, підвищує міцність і щільність бетонного виробу.
1. Метод або процес визначення кількісного та якісного складу газових сумішей за допомогою спеціальних приладів (газоаналізаторів) або хімічних методів.
2. Результат такого дослідження, що виражається у відсотковому вмісті окремих компонентів у газі.
Вакуум-опалення — технологічний процес термічної обробки (опалення) руд, концентратів або інших матеріалів у середовищі зниженого тиску (вакуумі), що застосовується для видалення летких домішок, відновлення металів або розкладу сполук.
Вакуум-опалення — промислова установка або агрегат, призначений для проведення процесу опалення матеріалів у вакуумі.
1. (геол.) Пов’язаний з евритом, що складається з евриту — дрібнозернистої гірської породи, переважно вапняку або доломіту.
2. (палеонт.) Характерний для евритів — викопних морських тварин ряду Euryptherida, споріднених з сучасними мечохвостами.
1. Технічний пристрій для відкачування газів із замкнутого об’єму з метою створення, підтримання або контролю розрідження (вакууму).
2. Ручний або механічний насос, призначений для видалення повітря та створення вакууму в спеціальних ємностях (наприклад, у вакуумних пакетах для зберігання продуктів).
1. (техн.) Який стосується процесу адсорбції газів або призначений для неї; властивий газовій адсорбції.
2. (про обладнання, матеріал) Такий, що застосовується для поглинання та утримання молекул газу на своїй поверхні.
Евритин — власна назва роду викопних морських двостулкових молюсків родини евритид (Euritidae), що існували в пермському періоді.
1. (Про тварин, переважно коней) Пастися на свіжій траві, на пасовищі; харчуватися зеленим кормом.
2. (Переносно, розмовне) Їсти з апетитом, із задоволенням; ласо їсти.
1. Спеціалізована транспортна засоб або технологічна установка, призначена для відсмоктування, транспортування та тимчасового зберігання рідких або напіврідких відходів, бруду, опадів (наприклад, з вигрібних ям, септиків, колодязів) за допомогою створення розрідження (вакууму).
2. Потужна промислова машина, що створює технічний вакуум у певному об’ємі для проведення фізичних або технологічних процесів (наприклад, вакуумного лиття, сушіння, пакування).