Словник Української
1. Послідовниця або прихильниця вчення французького політичного діяча та публіциста Жака Ебера (1757–1794), представниця радикального крила під час Великої французької революції, що виступала за дехристиянізацію та впровадження Культа Розуму.
2. Жінка, яка дотримується крайніх, атеїстичних та популістських поглядів, аналогічних ідеям ебертистів.
Габроїзація — геологічний процес метасоматичного заміщення гірських порід (переважно ультраосновних) мінералами, характерними для габро, що призводить до утворення габроїдних порід.
1. Послідовники та прихильники філософських, політичних і економічних ідей німецького соціолога та економіста Фрідріха Еберта (1871–1925), першого президента Веймарської республіки, що базувалися на принципах демократичного соціалізму, парламентаризму та реформізму.
2. Представники течії у німецькій соціал-демократії першої половини XX століття, які підтримували курс Фрідріха Еберта на відмову від революційної боротьби та будівництво соціальної держави шляхом парламентських реформ.
Габроїд — гірська порода, що за складом і будовою є аналогом габро, але утворилася внаслідок метасоматичних процесів (заміщення одних мінералів іншими) або в результаті кристалізації магми на великій глибині.
Процес утворення ґлею (сизо-блакитного, сірого або оливкового шару ґрунту) внаслідок тривалого перезволоження та відсутності кисню, що призводить до відновлення заліза та інших елементів.
1. (геол.) Який за структурою, складом або зовнішнім виглядом нагадує габро — глибинну магматичну гірську породу групи базальтів, що складається переважно з плагіоклазу та піроксену.
2. (перен., рідко) Який за своїми властивостями (наприклад, міцністю, твердістю, важкістю, незграбністю) аналогічний до габро.
1. Послідовник або прихильник Жака Ебера (1757–1794), одного з лідерів лівого, найрадикальнішого крила (бешені) під час Великої французької революції, який виступав за продовження терору, дехристиянізацію та соціальні перетворення.
2. Представник атеїстичної та антиклерикальної течії (ебертизму) в період Французької революції, що пропагував культ Розуму та проводив кампанію з насильницького знищення релігійних символів.
Габронемоз — власна назва роду квіткових рослин родини акантових (Acanthaceae), поширеного в тропічних регіонах Азії та Африки.
Родина дерев порядку вересоцвітих, до якої належать цінні породи з дуже твердою та щільною темною деревиною (наприклад, чорне дерево).
Деревина цих дерев, що відрізняється високою твердістю, щільністю та зазвичай темним кольором; чорне дерево.
1. (релігійний термін) Послідовник гностицизму — релігійно-філософського вчення, що поєднувало елементи християнства, юдаїзму та античної філософії, зосередженого на ідеї порятунку через таємне знання (гносис).
2. (переносне значення) Людина, яка схильна до містицизму, надмірної інтелектуальної складності у висловлюванні ідей або прагне до езотеричного знання, що протиставляється простій вірі чи здоровому глузду.