Древослів

Словник Української Мови

еврит

[ɛʋrɪt] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Міфологія) –

    У давньогрецькій міфології — один з гігантів, синів Урана (Неба) і Геї (Землі), який брав участь у гігантомахії (боротьбі з олімпійськими богами).

  2. (Міфологія) –

    У давньогрецькій міфології — син Гермеса, персонаж міфів, відомий своєю силою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. еврит, р. евриту, д. евритові, з. еврит, о. евритом, м. евриті, к. еврите

Більше записів