• антисиметричність

    1. (у математиці, логіці) Властивість бінарного відношення, за якої з одночасного виконання відношення між двома різними елементами x та y і відношення між y та x випливає, що x та y є тотожними; формально: якщо xRy та yRx, то x = y.

    2. (у фізиці) Властивість фізичних величин або функцій, яка полягає в зміні знаку на протилежний при певних перетвореннях координат (наприклад, при інверсії, перестановці частинок тощо).

  • антистрофа

    1. У давньогрецькій трагедії та хоровій ліриці — друга частина строфи, що виконувалася хором під час руху в протилежному напрямку порівняно з першою частиною (строфою), зазвичай зі збереженням метричної структури.

    2. У риториці — стилістичний прийом, що полягає в повторенні слів або фраз у зворотному порядку для посилення виразу (наприклад, “Не треба, щоб життя боялося смерті, а треба, щоб смерть боялася життя”).

  • антистрофія

    1. У давньогрецькій трагедії та хоровій ліриці — частина оди, що виконувалася хором під час руху в протилежному напрямку після строфи (зазвичай із однаковою метричною будовою).

    2. У риториці — стилістичний прийом, що полягає у повторенні одного й того самого слова чи словосполучення, але у зворотному порядку (наприклад, “Не треба віку жити, а треба жити віку”).

  • антиструмін

    1. Власна назва препарату для лікування та профілактики тромбозів, діючою речовиною якого є ацетилсаліцилова кислота; використовується як антиагрегант для зниження згортання крові.

    2. (У переносному значенні) Засіб, який перешкоджає або гальмує якийсь активний процес, дію чи явище, аналогічно до того, як медичний препарат перешкоджає утворенню тромбів.

  • антителехор

    Антителехор — власна назва філософсько-теологічного поняття, запропонованого українським мислителем Левком Силенком, що позначає протилежність або заперечення “Телехору” — стану цілісного, гармонійного буття та божественного ладу; символ розпаду, хаосу, руйнування духовної єдності.

    Антителехор — у вченні Левка Силенка (“Соборність” та інші праці) — негативний, деструктивний принцип у світі, що протистоїть творчому, соборному початку (Телехору) і проявляється в роз’єднанні, егоїзмі, матеріалізмі та духовній деградації.

  • антителехорія

    1. У філософії та культурології — концепція, що протиставляє себе телехорії (від грец. “tele” — далеко, “choreo” — рухатися, поширюватися), тобто ідеї мимовільного, дистанційного поширення інформації, культурних кодів або впливів; критичний підхід до аналізу глобальних комунікаційних потоків, що підкреслює опір, локалізацію або обернені тенденції.

    2. У мистецтві та літературі — художній прийом або напрям, спрямований на свідоме заперечення або деконструкцію механізмів масової, дистанційної передачі смислів; творча практика, що акцентує безпосередність, матеріальність або ізоляцію артефакту від швидкісних інформаційних середовищ.

  • антитермістор

    Антитермістор — напівпровідниковий резистор, електричний опір якого різко зростає при зниженні температури (має сильний негативний температурний коефіцієнт опору).

    Антитермістор — пристрій або компонент, що використовується в електронних схемах для стабілізації, компенсації або вимірювання, основною властивістю якого є зазначена сильна залежність опору від температури.

  • антитиксотропний

    1. (про реологічні властивості рідин, гелів, суспензій) Такий, що характеризується здатністю відновлювати свою структуру та збільшувати в’язкість після припинення механічного впливу (наприклад, перемішування або збовтування).

    2. (про явище, ефект) Пов’язаний із відновленням початкових структурно-механічних властивостей дисперсної системи після зняття деформуючого навантаження, протилежний тиксотропному.

  • антитиреоїдний

    1. (у медицині та фармакології) такий, що спрямований проти функції щитоподібної залози (тиреоїдної залози), що пригнічує її діяльність або утворення нею гормонів.

    2. (про речовини, лікарські засоби) що має властивість знижувати продукцію гормонів щитоподібної залози і застосовується для лікування її гіперфункції (наприклад, при тиреотоксикозі).

  • антитілогенез

    Антитілогенез — у філософії та теології: концепція, що заперечує існування кінцевої мети, цілі або задуму в розвитку всесвіту, природи чи історії; протилежність тезі про теологенез (божественне задумане завершення).

    Антитілогенез — у критичній теорії та літературознавстві: метод або підхід, спрямований на деконструкцію або спростування передбачуваних кінцевих цілей, ідеологічних завершень або обов’язкових наративних розв’язок у тексті, суспільстві чи культурному явищі.