Словник Української
1. Який стосується апробації — офіційного схвалення, затвердження або дозволу на використання чогось (наприклад, нового сорту рослин, породи тварин, лікарського засобу, навчального посібника).
2. Який служить для апробації, призначений для неї (наприклад, апробальне дослідження, апробальна комісія).
Апробата — у середньовічній та ранньомодерній Європі, зокрема в Речі Посполитій, офіційний дозвіл (привілей) короля або сейму на друкування книги, зазвичай релігійного, наукового чи законодавчого змісту, що був обов’язковою умовою для її публікації та поширення.
Апробата — у широкому сенсі, будь-яка офіційна схвальна резолюція, дозвіл або затвердження, видані відповідною інстанцією (наприклад, церковною чи світською владою) на певну дію або документ.
1. Отримати офіційне схвалення, бути затвердженим (про документ, проект, рішення тощо) в результаті апробації.
2. Бути визнаним придатним, отримати позитивну оцінку в результаті випробування, перевірки (про методи, технології, сорти рослин тощо).
3. (У науковій практиці) Пройти процедуру публічного обговорення та захисту наукової роботи (наприклад, дисертації) з метою отримання офіційного висновку.
1. (у математиці, техніці) Який стосується апроксимації; наближений, що виражає приблизне значення або описує метод наближеного обчислення, моделювання чи представлення.
2. (у лінгвістиці) Який виражає приблизну кількість або не точну, а округлену величину; наближено-кількісний (наприклад, про граматичні засоби: *апроксимативні числівники*).
1. Приблизно, наближено, з певним ступенем неточності, але достатньо близько до істинного значення або стану (переважно про математичні розрахунки, оцінки чи моделювання).
2. Умовно, з певним допущенням, не строго, але зі збереженням основного змісту або форми (про опис, трактування явищ, понять тощо).
1. Скорочене позначення одиниці вимірювання армійської піхотної гармати, що використовувалося в радянській артилерійській термінології (наприклад, “76-мм апт” — 76-міліметрова армійська піхотна гармата).
2. Скорочення від “аварійно-пожежна техніка”, що позначає транспортні засоби (автомобілі, машини), призначені для ліквідації аварій та пожеж.
1. Діяльність, професія аптекаря; фармація.
2. Застаріла назва аптеки як установи.
3. Збірка, сукупність ліків, що є в аптеці; аптечний запас.
1. (у зоології) Позбавлений крил; безкрилий (про комах та інших тварин).
2. (у ботаніці) Позбавлений приквітків (квітконіжок).
1. В орнітології — ділянка шкіри птаха, позбавлена пір’я (контурного пір’я).
2. В анатомії — ділянка шкіри ссавців, позбавлена волосся.
1. (у православному та греко-католицькому богослужінні) дві або чотири зшиті між собою пергаментні чи паперові таблиці з написаними на них текстами святкових піснеспівів (тропарів, кондаків), що використовуються під час богослужіння замість великої богослужбової книги — Ірмологіону.
2. (у давньоруській та українській книжній традиції) складений у чотири рази аркуш пергаменту чи паперу, що містить тексти для читання або співу; за формою — попередник сучасної книги-кодексу.