озаглавлений
[ozɑɦlɑʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який має заголовок, назву; наділений заголовком.
- (Лінгвістика) –
(У граматиці) Про слово або словосполучення, що виступає в реченні як назва, заголовок чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. озаглавлений, р. озаглавленого, д. озаглавленому, з. озаглавленого, о. озаглавленим, м. озаглавленім