озаглавленість

[ozɑɦlɑʋlɛnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Література) –

    Наявність заголовка, назви у текстовому документі, художньому творі, публікації тощо.

  2. (Література) –

    (перен.) Наявність чітко вираженої основної теми, ідеї, що об’єднує зміст твору, викладу думок, плану дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. озаглавленість, р. озаглавленості, д. озаглавленості, з. озаглавленість, о. озаглавленістю, м. озаглавленості, к. озаглавленосте

Більше записів