отвердлий

1. (про речовину) Який перетворився з рідкого або газоподібного стану в твердий; затверділий, застиглий.

2. (перен., про почуття, ставлення тощо) Який став нечутливим, невразливим; заклякли́й, зачерствілий.

Приклади:

Відсутні