1. Який стосується оцінки, призначений для оцінювання, вимірювання якості, значення, величини чогось.
2. Який містить у собі оцінку, судження про цінність, переваги або недоліки кого-, чогось; оцінювальний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується оцінки, призначений для оцінювання, вимірювання якості, значення, величини чогось.
2. Який містить у собі оцінку, судження про цінність, переваги або недоліки кого-, чогось; оцінювальний.
Приклад 1:
Ухвалення та виконання управлінських рішень – найголовніший оціночний критерій керівних здібностей. Прийняття рішень – це процес, завдяки якому обирається лінія поведінки як вирішення певної проблеми.
— Котляревський Іван, “Енеїда”