оціночність

[ot͡sinot͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Оціночність — це лінгвістична категорія, що виражає ставлення мовця до предмета мовлення (схвалення чи несхвалення) та відображає позитивну чи негативну характеристику явища, ознаки чи дії, закріплену в значенні слова, словосполучення або граматичної форми.

  2. (Лінгвістика) –

    Оціночність — це властивість мовних одиниць (слів, виразів, конструкцій) містити в своєму семантичному значенні додатковий компонент, який визначає явище як хороше, бажане, прийнятне або, навпаки, як погане, шкідливе, неприйнятне.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оціночність, р. оціночності, д. оціночності, з. оціночність, о. оціночністю, м. оціночності, к. оціночносте

Більше записів