отетерілий

Приклад 1:
Чи від тієї вже дещо іншої, хоча тієї ж самої бабці Мотрі Забірків у білій селянській хустині, бабці, яка того вечора, як Пилип, задля сміливости вицмуливши мало не цілу пляшку горілки, прийшов просити бабциної допомоги, щоб вона, яка єдина має вплив на Харитю, уламала онуку, не зволікаючи, стати його, Чоботаренка, законною дружиною, — дуже дивно на нього глянула й усміхнулася, і від бабциного якогось зовсім не бабциного усміху отетерілий Пилип, що майже вмить протверезів, зауважив: на його очах бабцина селянська хусточка розв’язується під підборіддям, тільки не спадає, а, випростуючися, бляшаніє, тупими клинами лягаючи на груди, потім поволі збрижується на скронях, оголюючи вуха й набираючи підозрілої схожости з короною верхнього й нижнього Єгипту, аж Пилипове серце від хвилевого припущення стискається на грудочку переляку: що коли Харитя, Леся, Марта й весь світ навколо — це лише тимчасові бабцині еманації? захоче бабця й забере всі істоти назад, і світ зупиниться, з чого бабця й сміється, дивуючися з його, Пилипової, нетямущости, який, аж заплющив очі, подумки благаючи: нехай бабця не забирає своїх далеких і близьких втілень, нехай лишиться все так, як є!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”