отара

Велика група овець, яку випасають разом; також — група інших тварин (наприклад, кіз), що пасуться разом під наглядом пастуха.

Переносно — велика, неорганізована група людей, натовп.

Приклади:

Приклад 1:
І тут згадала опис у «Тінях…» — як тече полониною отара овець. Визирнула з намету — так і є, полониною розтеклася отара овець, керована вівчарами, і ожило словесне поетичне alter ego цієї реальної картини.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитися бозна-кому: бе-е… ме-е… Треться вовна об вовну, біла об чорну, хвилюють пухнаті хребти, як дрібні в озері хвилі, і драгліє отара. Птруа… птруа!..
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Ні, не спроможна, вважав Конфуцій, адже, в його уяві, народ — це отара, яку можна повести потрібним шляхом, але якій не втлумачиш, навіщо це знадобилось (Луньюй, VIII, 9). Люди без держави не стануть кращими.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”