drevosliv.com

Словник Української

отаманувати

Буква

1. Бути отаманом, виконувати обов’язки отамана; керувати, головувати (особливо в козацькому середовищі, на Запоріжжі тощо).

2. Перен. поводити себе владно, самовладно; розпоряджатися, командувати, часто з відтінком свавілля.

Приклади:

Приклад 1:
А що був i смiлий, то Ярош часто приручав йому замiсто себе отаманувати в тому гуртi товариства, який iшов на здобитки окремо. За це з Патроклом ворогував Левдик — добрий i хитрий коновод, але ще гiрший п’яниця, нiж Хвигуровський.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

More posts