1. (пасивний дієприкметник від дієслова “осяювати”) Такий, що піддається впливу сяйва, освітленню; той, на кого чи на що направлено сяйво, промені світла.
2. (переносне значення) Такий, що сприймає духовне просвітлення, божественну благодать або високі ідеї; той, кого осяює, просвітлює.